Будинок колоністів Прудентополіса після першої вирубки лісу. (Колекція Музею тисячоліття - Прудентополіс) | Україна в кольорі
Будинок колоністів Прудентополіса після першої вирубки лісу. (Колекція Музею тисячоліття - Прудентополіс)
Ориґінал: Права захищеноРеставрація: Права захищено
Ілля Ріпин із хором, що виступав для нього, біля вілли «Пенати» в КуоккаліАрхівне фото 1929 року: Ілля Ріпин разом із хором у народних строях, що виступав для нього перед його віллою «Пенати» в Куоккалі. Зі збірки Національної галереї Фінляндії (архівні колекції); автор знімка невідомий; public domain.
Марія Примаченко за роботою у вишиванціЧорно-білий портрет Марії Примаченко за роботою у своїй майстерні. Художниця у темній хустці, у вишитій блузі з густим квітковим орнаментом на грудях та рукавах, тримає у правій руці пензлі. Перед нею на столі — банки з фарбами. На задньому плані — рослинні розписи на стінах її дому-майстерні в с. Болотня на Київщині. Ймовірно 1940-50-ті роки.
Наталія Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» О. КорнійчукаТеатральний студійний знімок Наталії Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» Олександра Корнійчука: у білій вишитій сорочці з рослинним візерунком, з намистом і круглими сережками, біла хустка зав'язана за головою. Усмішка, руки складені на грудях. Унизу — друкований підпис: «Н. УЖВІЙ — Ковшик "Калиновий гай" О. Корнійчука». Зйомка періоду активної роботи в Київському театрі імені Івана Франка.
Марія Примаченко — портрет з медаллю у вишиванціПоясний портрет літньої Марії Примаченко: у білій хустці, зав'язаній під підборіддям, та у вишитій сорочці з насиченим рослинним візерунком — соняхи й виткі стебла на грудях і рукавах. На грудях — медаль на стрічці, ймовірно нагорода Шевченківської премії або заслуженого діяча мистецтв УРСР. Сидить, спершись передпліччям на стіл.
Олена Пчілка в юності — студійний портретСтудійний поясний портрет молодої Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач): у білій вишитій сорочці з ажурним візерунком та темному жилеті з дрібним квітковим орнаментом, з кількома рядами намиста на шиї. Поза півповоротна, рука з квіткою спирається на камінний цоколь. Тло — студійна декорація.
Людмила Драгоманова у хустці й намистіСтудійний портрет молодої Людмили Драгоманової: у білій хустці зав'язаній за класичним українським звичаєм, у вишитій сорочці з ажурним візерунком на рукавах і темному жилеті з дрібним квітковим візерунком. На шиї — кілька низок намиста, серед них дукачі та натільний хрестик. У вусі — сережка з підвісками.
Леся Українка у віночку з квітівСтудійний портрет молодої Лесі Українки у віночку з польових квітів і темною стрічкою, з довгою косою через плече, у вишитій сорочці та темному корсеті, з кількома рядами намиста. Один із канонічних знімків поетки в українському строю періоду її ранньої творчості.
Леся Українка в юності з квітамиСтудійний портрет молодої Лесі Українки: у темній вишитій блузі з густим квітковим візерунком та широкими білими рукавами з геометричною ажурною вишивкою, з намистом і вишитою стрічкою на шиї. Спирається лівою рукою на студійний п'єдестал, біля якого лежить букет польових квітів. Один із найвідоміших знімків молодої поетки.
Соломія Крушельницька — профіль з косою у вишиванціСепійний профільний портрет Соломії Крушельницької: довга коса перекинута через плече, на голові — вишита стрічка з геометричним орнаментом, вишита сорочка з густим візерунком на грудях, намисто. На задньому плані видніється контур будівлі. Знімок раннього періоду її кар'єри.
Соломія Крушельницька — підписаний повноростовий портретСтудійний повноростовий портрет оперної співачки Соломії Крушельницької у багатошаровому українському строї: вишита сорочка з геометричним візерунком, темна камізеля, святковий фартух із орнаментом, віночок із квітами, намисто. Стоїть поряд із дерев'яним тином у студійному інтер'єрі. У нижній частині — авторський підпис «Соломея Крушельницька».
Марія Заньковецька — кабінетний портрет у вишиванціСтудійний кабінетний портрет акторки Марії Заньковецької: у вишитій блузі з пишними рукавами, темному жилеті, головному уборі з квітами та з намистом. Легка усмішка, профіль повернутий до глядача. Знімок періоду активної сценічної діяльності в українських трупах.
Катерина Білокур — поясний портрет у вишиванціПоясний портрет Катерини Білокур у профіль: художниця в білій вишитій блузі з ажурним візерунком і темному жилеті, з намистом, серед зелені саду. Фото середини життя.
Катерина Білокур біля мольберта в садуКатерина Білокур пише квітковий натюрморт із соняшниками на мольберті серед свого саду в Богданівці. Художниця у темному жилеті поверх вишитої блузи та картатій спідниці. Один з найвідоміших побутових знімків її творчого процесу.
Листівка-портрет: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці», ~1915Сепійна патріотична листівка-портрет Олени Степанів періоду Першої світової війни. У верхній частині — друкований український напис: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці.» Зображена у формі УСС: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з вишитим коміром, на грудях — нагороди: ліворуч (для глядача) — срібна медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, отримана 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії; праворуч — нагрудний знак Українських Січових Стрільців. Імовірно видана у Львові ~1915 року для патріотичних потреб. Оригінал зберігається у Музеї військової історії (Heeresgeschichtliches Museum) у Відні, інв. № 2010_42_738_104.
Студійний портрет Олени Степанів зі шаблею та відзнакою на рукаві, у формі УСС, ~1914–1915Студійний повноростовий портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами, високі шнуровані чоботи. Стійка зі схрещеними на грудях руками; права рука спирається на офіцерську шаблю, поставлену вертикально на підлогу. На лівому рукаві видно стрічку відзнаки — ймовірно срібну медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, якою її нагородили 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії. Тло — студійна штора праворуч, ліворуч — плетене крісло. У правому нижньому куті — підпис фотоательє.
Повноростовий студійний портрет Олени Степанів зі шаблею, у формі УСС, ~1914–1915Повноростовий студійний портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами та чоботами. У правій руці — офіцерська шабля. Тло — мальована студійна задня сцена з балюстрадою та парковою архітектурою. Імовірно зроблено у Львові у 1914–1915 роках, у період її активної служби в УСС до полону російськими військами у травні 1915 року.
Студійний портрет Хорунжої УСС Олени Степанів, ~1914–1915Студійний портрет Олени Степанів у формі Хорунжої Українських Січових Стрільців (УСС). На петлицях — восьмикутна зірка офіцерського складу УСС, на кашкеті-мазепинці — центральна кокарда. Комір гімнастьорки оздоблений українським вишитим орнаментом. Фото зроблене ймовірно у Львові у період активної служби (1914–1915), до її полону російськими військами у травні 1915 року біля Болехова.
Поштова марка з зображенням Олени СтепанівПоштова марка з зображенням Олени Степанів — частина серії, присвяченої видатним українкам та діячкам Українських Січових Стрільців.
Старшини УСС на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович, Софія ГалечкоСтаршини Українських Січових Стрільців на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович та Софія Галечко. Гора Маківка (Сколівські Бескиди, Карпати) — місце битви УСС з російськими військами квітень–травень 1915 року, в якій Олена Степанів брала участь і за яку отримала срібну медаль «За хоробрість».
Похорон Олени Степанів на Личаківському цвинтарі, 13 липня 1963Похорон Олени Степанів на Личаківському цвинтарі у Львові, 13 липня 1963 року. Вона померла від раку 11 липня 1963 року у Львові.
Будинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де жила Олена Степанів після таборівБудинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де Олена Степанів жила з сином Ярославом Дашкевичем після повернення з Мордовських таборів. Фото 1960-х років.
Олена Степанів з сином Ярославом Дашкевичем, 1958Фото Олени Степанів з сином, істориком Ярославом Дашкевичем (1926–2010), зроблене у 1958 році, після її звільнення з Мордовських таборів (1949–1956).
Повернення Олени Степанів з російського полону, 1917Фотографія, зроблена під час повернення Олени Степанів з російського полону (Ташкент → Європа) у липні 1917 року.
Олена Степанів з пораненим офіцером у Торнео під час повернення з полону, літо 1917Олена Степанів з пораненим офіцером у Торнео (тогочасна фінсько-шведська прикордонна станція, через яку проходив маршрут обміну військовополоненими) під час повернення з російського полону, літо 1917 року.
Перша сторінка австрійського часопису з фото Олени Степанів після повернення з полонуПерша сторінка австрійського часопису, де внизу вміщено фото Олени Степанів під час повернення з російського полону (1917). Документ ілюструє увагу європейської преси до її історії.
Вирізка з російської газети «Барышня-офицеръ» про полонення Олени СтепанівВирізка з російської газети з заголовком «Барышня-офицеръ» («Панянка-офіцер») — публікація про полонення Олени Степанів російськими військами біля Болехова 17 травня 1915 року. Документ свідчить про резонанс її історії в російській пресі.
Портрет Олени Степанів роботи Осипа КуриласаЖивописний портрет Олени Степанів роботи українського художника Осипа Куриласа (1870–1951), який сам служив у складі Українських Січових Стрільців і створив численні портрети стрільців та галерею «УСС».
Олена Степанів у Коші УСС у Пісочній над Дністром, вересень 1917Олена Степанів (зліва) у Коші Українських Січових Стрільців у Пісочній над Дністром, вересень 1917 року, незабаром після повернення з російського полону.
Орден сестер-милосердя Св. Вінцента де ПоляЦе католицьке жіноче згромадження, було засновано в ХVII столітті в Парижі для служіння бідним, хворим та знедоленим. В Житомирі монастир був створений у 1766 році.
Чемпіонка світу з класичної жіночої боротьби (1915) - Ковач Марія ЯкимівнаУ 1913 приїхала в Одесу на заробітки. За рекомендацією друзів переселилася для навчання у відомих борців до С.-Петербурга, де підписала контракт про виступи на жін. чемпіонатах, у цирках, театрах. Під час виступів гнула зубами залізо, лягала під поміст, по якому проїжджав автомобіль. 1914 перемогла зірку манежу шотландку Кельт, болгарку Гловчеву, румунку Василеску, 1915 у Києві— чемпіонку світу К. Гіральді з Ревеля (нині Таллінн). На початку 1-ї світової війни переїхала до м. Жмеринка (нині Вінн. обл.), закін. мед. курси. 1917–22 працювала мед. сестрою (зокрема у Гніван. лікарні); 1922–23— друкаркою Гніван. міськвиконкому, 1937–59— Вінн. обл. цукротресту. До занять спортом не повернулася.
/1000x667/temp-openai/36bececf-da16-4d3f-afcb-aeb09bc36c0d.jpg)
/1000x692/27a3ce55-d5f9-4d5f-a54f-cfa861ba7e8a-59568939.png)
