1890-ті рр.

Червона вітальня дому Ханенків

Молоде подружжя Ханенків захопилося ідеєю власного художнього зібрання. Вони багато подорожували Європою, відвідували аукціони і приватні колекції. Керувалися порадами провідних знавців історії мистецтва.

Музей Ханенків

Ориґінал: Права захищеноРеставрація: Права захищено

1890-ті рр.

Червона вітальня дому Ханенків

Музей Ханенків

Ориґінал: Права захищеноРеставрація: Права захищено

Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.

Світлина з головним фасадом національного музею мистецтв України. Початок ХХ століття.

Музей БерезільВзимку 1924-1925 рр. «Березіль» отримав приміщення театру імені В. Леніна (колишній театр імені М. Соловцова). Експозиція музею була розміщена у трьох кімнатах фойє. Співробітники «Березіля» проводили екскурсії та продовжували формування колекції Театрального музею, який від початку планувався як всеукраїнський.

Велика зелена вітальня музею Ханенків у 1920-х роках. Подружжя Ханенків збирало колекцію світового мистецтва близько 40 років, щоб потім передати її місту.