Хлопчик з фіалками (Портрет Романа Гогульського), 1909Дитячий портрет із букетиком фіалок — одна з найніжніших речей Новаківського.
Захід після дощу, 1911Краєвид року, коли Новаківський ще працював у Могильниці, перед львівським періодом.
Повінь, 1930–1931Зі збірки Google Art Project. Повінь як катастрофа — одна з найдраматичніших композицій пізнього Новаківського.
У задумі (портрет дружини), 1910-тіЩе один портрет Анни Новаківської — тепер у вільнішій, густішій манері львівських років.
Портрет Галини Голубовської, 1930Пізній портрет із того ж родинного циклу, написаний через чверть століття після перших.
Портрет Івана Голубовського, 1905З циклу портретів родини Голубовських, які Новаківський писав протягом багатьох років.
Пейзаж з човном, 1897Найраніша робота в цій добірці — Новаківському двадцять пʼять, він ще вчиться в Кракові.
Літній річковий краєвидРічка в літньому світлі. Написано до 1935 року.
Українська Мадонна, 1919Мадонна в українському вбранні — спроба збудувати національний сакральний образ, а не повторити візантійський канон.
Натюрморт, 1916Фрукти й квіти, писані густим мазком — Новаківський любив колір густий і важкий.
Серце Ісусове, 1913Сакральна композиція, написана в рік переїзду до Львова. Релігійний сюжет у відверто модерній, сецесійній подачі.
Митрополит Андрей Шептицький, 1915–1919Шептицький був головним меценатом Новаківського — він же дав художникові майстерню у Львові, де той відкрив свою школу.
Весна, 1930Пізній краєвид у відкритому кольорі — Новаківський уже майже відмовився від деталі.
Портрет дружини художника, 1906Портрет Анни Новаківської. Постійна модель художника впродовж усього його життя.
Копання в городі, 1920Дві жінки в білому на городі — селянська тема, взята без етнографічної солодкавості.
У задумі, 1899Рання робота краківського часу, датована 5 листопада 1899 року.
За фортепіано, 1905Зі збірки Національного музею у Варшаві. Інтерʼєр із двома постатями біля інструмента — ранній, ще краківський період Новаківського.
Портрет дівчинки, 1882Дитячий портрет паризьких років. Зберігається в Остраві.
Бузок, 1880Жінка з гілкою бузку — одна з наймʼякших за кольором речей Башкирцевої.
Руда дівчина, бл. 1882Етюд голови з розпущеним рудим волоссям — вільний живопис, далекий від парадного портрета.
Східна жінка, 1882Орієнтальний етюд — модний жанр Парижа 1880-х, до якого Башкирцева звернулася лише раз.
Жоржетта, 1881Паризька модель у білому капелюсі. Башкирцева писала жінок без салонної ідеалізації — це й вирізняло її серед сучасників.
Карикатура на Родольфа Жуліана, бл. 1878Шарж на засновника Академії Жуліана — однієї з небагатьох паризьких шкіл, що приймали жінок. Рідкісна гумористична річ у доробку Башкирцевої.
Дівчина читає біля водоспадуПленерна робота паризьких років. Башкирцева поєднує тут салонну вивершеність із живим сонячним світлом.
Портрет Поля Башкирцева, 1876Портрет брата художниці, написаний у Ніцці, коли Башкирцевій було вісімнадцять — ще до Парижа й Академії Жуліана. Зі збірки Музею образотворчих мистецтв у Ніцці.
Колірна композиція, 1922Абстрактний колірний проєкт — межа між станковим живописом і прикладним дизайном, до якого Екстер перейшла в Парижі.
Натюрморт із яйцями, 1915Прості речі — тарілка, яйця, тканина — як привід для чистої геометрії й кольору.
Венеція, 1915Венеція, де Екстер виставлялася й спілкувалася з італійськими футуристами.
Натюрморт, 1913Кубофутуристичний натюрморт — жанр, у якому Екстер найшвидше рухалася до безпредметності.
Паризький краєвид, 1912Париж очима Екстер на початку її кубістичного десятиріччя.
Кубістична оголена натура, бл. 1912Зі збірки MoMA. Одна з найранніших кубістичних робіт Екстер, написана в Парижі поруч із майстернями Пікассо й Брака.
Човен і місто, 1925Пізня робота паризького періоду: колір уже не рве форму, а будує її великими рівними площинами.
Театральна композиція, бл. 1925Паризька сценографічна робота. Саме такі аркуші вплинули на арт-деко й на кінодизайн 1920-х.
Урок музикиФігури й інструменти розкладені на ритмічні площини — музика як графічна структура.
Композиція, 1918Безпредметна робота революційних років, коли Екстер оформлювала вулиці Києва й вела власну майстерню.
Італійське місто біля моря, 1917Зі збірки Minneapolis Institute of Art. Середземноморське місто, зібране з кольорових клинів і дуг.
Динаміка кольоруЗі збірки Kunsthaus Zürich. Ключова тема Екстер: колір як самостійна сила, що творить рух.
Конструкція, 1922–1923Конструктивістська композиція: колір працює як інженерна деталь, а не як оздоба.
Композиція (Генуя)Генуезький порт як кубістична конструкція — мачти, фасади й вивіски зібрані в одну площину.
«Фаміра Кіфаред». Менада, 1916Ескіз костюма менади до вистави «Фаміра Кіфаред» Камерного театру — робота, що зробила Екстер однією з найвпливовіших сценографок свого часу.
