Кубістична оголена натура, бл. 1912

Хлопчик з фіалками (Портрет Романа Гогульського), 1909Дитячий портрет із букетиком фіалок — одна з найніжніших речей Новаківського.

Захід після дощу, 1911Краєвид року, коли Новаківський ще працював у Могильниці, перед львівським періодом.

Повінь, 1930–1931Зі збірки Google Art Project. Повінь як катастрофа — одна з найдраматичніших композицій пізнього Новаківського.

У задумі (портрет дружини), 1910-тіЩе один портрет Анни Новаківської — тепер у вільнішій, густішій манері львівських років.

Портрет Галини Голубовської, 1930Пізній портрет із того ж родинного циклу, написаний через чверть століття після перших.

Портрет Івана Голубовського, 1905З циклу портретів родини Голубовських, які Новаківський писав протягом багатьох років.

Пейзаж з човном, 1897Найраніша робота в цій добірці — Новаківському двадцять пʼять, він ще вчиться в Кракові.

Літній річковий краєвидРічка в літньому світлі. Написано до 1935 року.

Українська Мадонна, 1919Мадонна в українському вбранні — спроба збудувати національний сакральний образ, а не повторити візантійський канон.

Натюрморт, 1916Фрукти й квіти, писані густим мазком — Новаківський любив колір густий і важкий.

Серце Ісусове, 1913Сакральна композиція, написана в рік переїзду до Львова. Релігійний сюжет у відверто модерній, сецесійній подачі.

Митрополит Андрей Шептицький, 1915–1919Шептицький був головним меценатом Новаківського — він же дав художникові майстерню у Львові, де той відкрив свою школу.

Весна, 1930Пізній краєвид у відкритому кольорі — Новаківський уже майже відмовився від деталі.

Портрет дружини художника, 1906Портрет Анни Новаківської. Постійна модель художника впродовж усього його життя.

Копання в городі, 1920Дві жінки в білому на городі — селянська тема, взята без етнографічної солодкавості.

У задумі, 1899Рання робота краківського часу, датована 5 листопада 1899 року.

За фортепіано, 1905Зі збірки Національного музею у Варшаві. Інтерʼєр із двома постатями біля інструмента — ранній, ще краківський період Новаківського.

Портрет дівчинки, 1882Дитячий портрет паризьких років. Зберігається в Остраві.

Бузок, 1880Жінка з гілкою бузку — одна з наймʼякших за кольором речей Башкирцевої.

Руда дівчина, бл. 1882Етюд голови з розпущеним рудим волоссям — вільний живопис, далекий від парадного портрета.

Східна жінка, 1882Орієнтальний етюд — модний жанр Парижа 1880-х, до якого Башкирцева звернулася лише раз.

Жоржетта, 1881Паризька модель у білому капелюсі. Башкирцева писала жінок без салонної ідеалізації — це й вирізняло її серед сучасників.

Карикатура на Родольфа Жуліана, бл. 1878Шарж на засновника Академії Жуліана — однієї з небагатьох паризьких шкіл, що приймали жінок. Рідкісна гумористична річ у доробку Башкирцевої.

Дівчина читає біля водоспадуПленерна робота паризьких років. Башкирцева поєднує тут салонну вивершеність із живим сонячним світлом.

Портрет Поля Башкирцева, 1876Портрет брата художниці, написаний у Ніцці, коли Башкирцевій було вісімнадцять — ще до Парижа й Академії Жуліана. Зі збірки Музею образотворчих мистецтв у Ніцці.

Колірна композиція, 1922Абстрактний колірний проєкт — межа між станковим живописом і прикладним дизайном, до якого Екстер перейшла в Парижі.

Натюрморт із яйцями, 1915Прості речі — тарілка, яйця, тканина — як привід для чистої геометрії й кольору.

Венеція, 1915Венеція, де Екстер виставлялася й спілкувалася з італійськими футуристами.

Натюрморт, 1913Кубофутуристичний натюрморт — жанр, у якому Екстер найшвидше рухалася до безпредметності.

Паризький краєвид, 1912Париж очима Екстер на початку її кубістичного десятиріччя.

Човен і місто, 1925Пізня робота паризького періоду: колір уже не рве форму, а будує її великими рівними площинами.

Театральна композиція, бл. 1925Паризька сценографічна робота. Саме такі аркуші вплинули на арт-деко й на кінодизайн 1920-х.

Урок музикиФігури й інструменти розкладені на ритмічні площини — музика як графічна структура.

Краєвид із будинками та деревамиКубістичний краєвид середини 1910-х, часу між паризькими та київськими сезонами художниці.

Композиція, 1918Безпредметна робота революційних років, коли Екстер оформлювала вулиці Києва й вела власну майстерню.

Італійське місто біля моря, 1917Зі збірки Minneapolis Institute of Art. Середземноморське місто, зібране з кольорових клинів і дуг.

Динаміка кольоруЗі збірки Kunsthaus Zürich. Ключова тема Екстер: колір як самостійна сила, що творить рух.

Конструкція, 1922–1923Конструктивістська композиція: колір працює як інженерна деталь, а не як оздоба.

Композиція (Генуя)Генуезький порт як кубістична конструкція — мачти, фасади й вивіски зібрані в одну площину.

«Фаміра Кіфаред». Менада, 1916Ескіз костюма менади до вистави «Фаміра Кіфаред» Камерного театру — робота, що зробила Екстер однією з найвпливовіших сценографок свого часу.