1934

Серж Лифар, «піднесення»

На зображенні танцюрист і хореограф Серж Лифар виконує стрибок, який називають «елевацією», а танцівниця лежить на палубі чогось, схожого на корабель. Фотографія була опублікована в книзі 1934 року «Destin d'un Danseur».

Фонд Сержа Лифара

На зображенні:Серж ЛіфарЖанр:ФотографіяОриґінал: Права захищеноРеставрація: Права захищено

Руки Олександра Браїловського

Іван Доценко - пілот-індіанський вождь

Портрет Марії Башкирцевої

Марія Башкирцева на стільці

Портрет Марієбашкіртсеф із цуценям

Марія Башкирчева в капелюсі

Марія Башкирцева в студії малює портрет

Весна

Група “Renovation Bizantine” першого призову Група “Renovation Bizantine” першого призову – Михайло Бойчук (сидить внизу, в центрі); разом із майстром – Хелен Шрамм, Микола Касперович, Т. Налепінський, Софія Бодуен–де–Куртене, майбутня дружина Софія Налепинська, Софія Сеґно, Яніна Леваковська; Париж, 1910 рік

Знимка Михайла Бойчука в студії з невідомою роботою

Михайло Бойчук на тлі невідомого монументального мурала

Михайло Бойчук на тлі живописної композиції «Свято врожаю» (розписи не збереглися) для Харківського червонозаводського театру

Мистецтво багатодітності показує чоловік з української громади, перших переселенців в Бразилії на порозі свого будинку

Класична архітектура: Модерністський будинок на Руа Баїя

Іммігранти отця Афанасія

Казарми іммігрантів отця Атанасіо 1896

Марсело Есколінья Іммігранти

Казарма для іммігрантів отця Атанасіо

Бразильскі українські Іммігранти в сенадорі Корреа Мачадо

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io2 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io7 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io6 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io5 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io4 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io1 640

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io9 1280

фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів. Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції. І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики. Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.