Сергій Шелухін. «Україна», Прага, 1936–1937

Прохання надсилати видання до Праги (M. Hruchevski, Praha)Фрагмент тексту з подякою видавництвам і проханням надсилати видання для бібліотеки інституту на адресу: M. Hruchevski, Praha, VII, Dobrovského 28.

Текст про перенесення інституту з Женеви до ПрагиФрагмент тексту про те, чому через дорожнечу швейцарську валюту роботу Українського соціологічного інституту та його бібліотеку вирішили перенести з Женеви до Праги.

Групове фото з Олександром ЛотоцькимГрупове фото чоловіків у саду, один — у вишиванці, один — у військовій формі. З матеріалів про Олександра Лотоцького.

Михайло Грушевський, портретПортрет Михайла Грушевського в окулярах, із сивою бородою. 1920-ті — початок 1930-х років.

Олександр Лотоцький, портрет із підписомСтудійний портрет молодого Олександра Лотоцького з бородою, у темному костюмі; внизу — його підпис.

Олександр Лотоцький біля будинкуОлександр Лотоцький у капелюсі й пальті, з ціпком, біля дерев'яного будинку.

Олександр Лотоцький у паркуОлександр Лотоцький у капелюсі й пальті з квітами в руці, у парку.

«Березовський і Моцарт»: фрагмент про іспити в БолоньїФрагмент праці Федора Стешка: Моцарт склав іспит у Болонській музичній академії 1770 року, Березовський — 1771-го, тож змагання між ними не було.

Олександр Лотоцький серед друзівГрупа людей на прогулянці; серед них — Олександр Лотоцький. Міжвоєнна доба.

«Березовський і Моцарт»: фрагмент про легенду суперництваФрагмент праці Федора Стешка про безпідставність легенди про суперництво Березовського й Моцарта, з примітками.

«Березовський і Моцарт»: фрагмент про завдання музикознавстваФрагмент праці Федора Стешка: про обов'язок українського музикознавства дослідити біографію Максима Березовського та його навчання в Італії.

Федір Стешко. «Березовський і Моцарт», Прага, 1942Титульна сторінка праці Федора Стешка «Березовський і Моцарт (з історії української музики XVIII ст.)» — відбитка з Наукового збірника Українського вільного університету (Прага, 1942).

Печатка Українського вільного університету в ПразіКругла печатка-емблема з латинським написом Universitas Ucrainensis Pragensis і профілем воїна в шоломі. З видань Українського вільного університету, де викладав Федір Стешко.

Олександр Колесса з родиноюРодинне фото в інтер'єрі з килимом: літній чоловік із бородою — імовірно, Олександр Колесса — і три жінки.

Учасники з'їзду українських письменників у Львові, 1898Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя «Енеїди» Івана Котляревського, 1898 рік. Серед них — Олександр Колесса й Іван Франко.

Титул антології «Акорди», Львів, 1903Титульна сторінка антології української лірики від смерті Шевченка «Акорди», укладеної Іваном Франком, з ілюстраціями Юліяна Панькевича (Львів, 1903). Антологія містить вірші Олександра Колесси.

Олександр Колесса. Вірш «В сьвіт за очі»Сторінка з віршем Олександра Колесси «В сьвіт за очі» з орнаментальною заставкою, імовірно з антології «Акорди» (1903).

Обкладинка «Нової хати», Львів, 1930, число 6Обкладинка шостого числа «Нової хати» (Львів, 1930, рік видання шостий): великий шрифтовий напис із стилізованими постатями на помаранчевому тлі.

Обкладинка «Нової хати», 1938Обкладинка журналу «Нова хата» 1938 року: дві постаті в народному вбранні обабіч геометричного вишитого візеру, червона орнаментальна рамка.

«Нова хата», ч. 1, червень 1925: «До читачок!»Перша сторінка першого числа журналу «Нова хата» (Львів, червень 1925), присвяченого модам і справам домашнього жіночого господарства, з вступним зверненням «До читачок!».

Обкладинка журналу «Нова хата» з жіночою постаттюГрафічна обкладинка львівського журналу «Нова хата»: стилізована жіноча постать з відрами на коромислі серед квітів у вазонах.

Група жінок з кола «Нової хати»Група жінок біля столу — імовірно, редакція чи авторки львівського журналу «Нова хата».

Жіночий портрет з доби «Нової хати»Портрет жінки в окулярах і світлій блузі за столом. З матеріалів про львівський журнал «Нова хата», перший український журнал для жінок.

Книжка «Микита Шаповал»: розворот із фото з Нью-ЙоркаРозворот книжки про Микиту Шаповала з фото в Нью-Йорку 1927 року й портретами.

Книжка «Микита Шаповал»: розворот із груповим фотоРозворот книжки про Микиту Шаповала з груповим і портретними архівними фото.

Книжка «Микита Шаповал»: сторінки з родинним фото й документомРозворот книжки про Микиту Шаповала з родинним фото й архівним документом.

Книжка «Микита Шаповал»: обкладинкаОбкладинка книжки «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи», виданої переселенцями з Донеччини.

Книжка «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи»: розворот із портретомТитульний розворот книжки спогадів Микити Шаповала, яку видали переселенці з Донеччини, з його портретом.

Обкладинка місячника «За єдність нації», ч. IX–XОбкладинка місячника літератури, мистецтва й громадського життя «За єдність нації» (For Unity of Nation), ч. IX–X: шрифтова композиція з тризубом і бароковим орнаментом.

Обкладинка дитячої оперетки Миколи Лисенка «Коза-дереза»Обкладинка видання дитячої оперетки Миколи Лисенка «Коза-дереза»: дід із козою біля білої хати, яскравий кольоровий друк.

Обкладинка книжки Василя Бобинського «Ніч кохання»Обкладинка книжки Василя Бобинського «Ніч кохання»: закохана пара під деревом і зоряним небом, червоно-чорний друк.

Роберт Лісовський у пластовій форміРоберт Лісовський у капелюсі з криссю й форменій сорочці з краваткою.

Обкладинка збірки Павла Тичини «Соняшні кларнети», Берлін–Київ, 1922Обкладинка збірки Павла Тичини «Соняшні кларнети» (Берлін–Київ, 1922): геометризований орнамент червоним і чорним.

Пластовий табір: чоловік біля наметуЧоловік у пластовій формі й капелюсі стоїть біля намету з прапорцями. З дошки про Роберта Лісовського.

Пейзаж із деревом (з дошки «Олесь Гончар»)Чорно-біла фотографія пейзажу з великим деревом над схилом. Походження й місце не встановлено.

Орнаментальний мотив (з дошки «Олесь Гончар»)Графічний орнамент у формі трикутника з завитками на сірому тлі. Походження не встановлено.

Олесь Гончар у робочому кабінетіОлесь Гончар у своєму кабінеті біля письмового столу, на стіні — пейзаж. Фото з сайту Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Сторінка журналу «На переломі» про «розбудування» імперії, 1920Фрагмент тексту з журналу «На переломі» (1920) про розпад імперії й незалежність її колишніх частин — України, Фінляндії, Польщі, Прибалтики й Кавказу, з виділеним абзацом.

Обкладинка журналу «На переломі», ч. 1, березень 1920Обкладинка першого числа журналу політики, літератури й мистецтва «На переломі» за редакцією Олександра Олеся (Відень, березень 1920).

«Міжнародньо-політичний огляд», «На переломі», 1920Фрагмент рубрики «Міжнародньо-політичний огляд» за підписом Spectator у журналі «На переломі» (1920), який редагував Олександр Олесь.