Студійний Портрет Софії Яблонської

Августин Волошин в окулярах, портретПортрет Августина Волошина в окулярах і священницькому вбранні, 1930-ті — 1940-ві роки. Репродукція з видання.

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Генерал Юрій Тютюнник, 1920Генерал Юрій Тютюнник, 1920 рік. У листопаді 1921 року він командував Повстанською армією УНР у Другому зимовому поході. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.

Портрет Олени Степанів роботи Осипа КуриласаЖивописний портрет Олени Степанів роботи українського художника Осипа Куриласа (1870–1951), який сам служив у складі Українських Січових Стрільців і створив численні портрети стрільців та галерею «УСС».

Руки Олександра Браїловського

Іван Доценко - пілот-індіанський вождь

Класична архітектура: Модерністський будинок на Руа Баїя

Іммігранти отця Афанасія

Казарми іммігрантів отця Атанасіо 1896

Марсело Есколінья Іммігранти

Казарма для іммігрантів отця Атанасіо

Бразильскі українські Іммігранти в сенадорі Корреа Мачадо

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io2 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io7 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io6 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io5 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io4 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io1 640

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io9 1280

фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів. Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції. І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики. Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.