Тарновський Василь (молодший) у національному вбранні

Русини

Козаки

Чорноморські козаки

Диканька. Альтанка у квітнику

Дуб Мазепи з далеку

Садиба князя Кочубея. Каштанова алея

Маєток князя Кочубея. Мазепинський дуб

Миколаївська церква в садибі князя Віктора Сергійовича Кочубея

Миколаївська церква з дзвінницею

Диканька. Загальний вигляд садиби

Маєток князя Кочубея. Оленяча ферма

Пивоваренный завод. Диканька.

Підвал пиво-медоварного заводу Кочубеїв

Фасад палацу Кочубеїв в Диканьці

Тріумфальна Брама

Маєток князя Кочубея. Тріумфальна арка

Диканька. Збір хмелю

диканька. Дуб Мазепи

Диканька. XIX століття. У садибі Кочубеїв грають в так званий лаун-теніс (теніс на траві).

Даніель Галаховський (Данило Галяховський), Тріумф гетьмана Івана Мазепи, 1708 р., гравюра, деталь, Національний музей у Варшаві.

Українські хлопомани близько 1873 року. Зліва направо: Тадей Рильський, Вільям Беренштам, Володимир Антонович, Ф. Т. Панченко, Борис ПознанськийЦі люди уособлюють українське національне відродження другої половини XIX століття, зокрема діяльність Київської громади (Старої громади). Вони представляють феномен культурництва — інтелектуального та просвітницького руху української еліти, який мав на меті збереження та розвиток національної ідентичності в умовах імперських репресій (таких як Валуєвський циркуляр та Емський указ).

Козацька зброя: Пернач, шабля, порохівница, два кресала, нагайка.

Остапів Веселка Ком Ефраїм Кревей

Їдальня. В ниші (за вовком) при Г.С. Тарновському в 1838р у присутності М.І. Глінки, виконувалися перші уривки "Руслана та Людміли"

Груповий портрет Тарновських з гостями в Качанівці. 1860-ті рр

Молодиця Брустури

Гуцул в овечій шубі

Гуцул

Козак Мамай

Українці

Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.