Марія Примаченко
Марія Оксентіївна Примаченко (12 січня 1909, с. Болотня на Київщині — 18 серпня 1997, там само) — українська народна художниця, майстриня наївного мистецтва. Формальної художньої освіти не здобула, провчилася в школі лише чотири роки, після чого тяжко захворіла на поліомієліт. Наприкінці 1920-х років увійшла до Іванківського кооперативного товариства вишивальниць. У 1935 році її запросили до Центральних експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. Її роботи експонувались на Першій республіканській виставці народної творчості 1936 року в Києві, Москві, Ленінграді та Варшаві, а 1937 року — на Всесвітній виставці в Парижі, де художницю нагородили золотою медаллю. У 1930–1940-х роках перейшла від вишивки до малярства — спершу акварельного, згодом гуашевого. У 1966 році стала лауреаткою Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка за серію «Людям на радість». У 1970 році здобула звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в 1988-му — народної художниці України. Серед знаних творів — «Синій бик» (1947), «Гороховий звір» (1971), «Дикий чаплун» (1977), серія, присвячена Чорнобилю. ЮНЕСКО оголосило 2009 рік Роком Марії Примаченко.Колекція2