Олександр Олесь
Олександр Олесь (справжнє прізвище Кандиба) — український поет-символіст і драматург. Він народився 23 листопада 1878 року на хуторі Кандибин біля Білопілля на Сумщині. Навчався в Харківській сільськогосподарській школі, потім у Харківському ветеринарному інституті. Він видав дев'ять поетичних збірок, серед них «З журбою радість обнялась» і «Кому повім печаль мою», а також кілька драматичних творів. 1908 року він був серед співробітників київської газети «Рада». З 1920 року Олесь жив в еміграції у Відні, а з 1924 року — у Празі. Він долучився до кола Українського вільного університету, який переїхав із Відня до Праги. Його син — поет і археолог Олег Ольжич. Олесь помер у Празі 22 липня 1944 року, невдовзі після звістки про загибель сина в концтаборі Заксенгаузен. Його поховали на Ольшанському цвинтарі в Празі; у січні 2017 року прах перепоховали в Києві.Колекція5