РусалкиПерший рік Галини Мазепи у Венесуелі. Українських русалок вона написала в Каракасі, за десять тисяч кілометрів від річки, з якої вони вийшли.
ФортецяПізній Хмелюк — яскраві контрастні кольори, якими він писав і квіти, і камінь.
Пейзаж у ТаверіОригінальна назва — Paysage à Tavers. Тавер — містечко на Луарі.
ПейзажПіслявоєнний Париж. Хмелюк уже двадцять років як живе у Франції.
ChateauФранцузька провінція очима людини, яка прийшла сюди з визвольних змагань 1917–1920 років.
Пейзаж із вежеюПерше паризьке десятиліття Хмелюка. У 1932 році він мав персональну виставку в галереї «Молода Європа».
ВенеціяЗа три роки до смерті. Кричевський помер у Парижі 1961 року, до України так і не повернувшись.
Набережна Сени. ПарижПісля Америки він повернувся до тієї самої води, яку писав двадцять один рік тому.
Канада, ОнтаріоТа сама заокеанська поїздка. У Канаді тоді жила одна з найбільших українських громад світу.
Нью-ЙоркУ п'ятдесят вісім років Кричевський уперше перетнув океан. Того самого року він пише й Канаду.
НабережнаВода й набережна — сюжет, до якого Кричевський повертався ціле життя, від Парижа до Венеції.
Венеція. Міст РіальтоВенеція — друге місто Кричевського після Парижа. Він повертався туди ще й 1956, і 1958 року.
Бретань. ФранціяПерші роки після війни. Для української еміграції це час, коли стало остаточно зрозуміло, що повернення не буде.
Передмістя ПарижаНе туристичний Париж, а околиці — те, що бачить людина, яка там живе, а не приїхала.
Набережна Сени. ПарижСена стане головним сюжетом Кричевського на двадцять п'ять років — він писав її за будь-якої погоди.
Дворик у ПровансіТретій рік Кричевського в Парижі. Південь Франції стане одним із постійних маршрутів його життя.
Базар в УжгородіОстаннє українське місто в житті Миколи Кричевського. У липні 1923 року він виїхав до Праги, від 1929 жив у Парижі й більше не повернувся.
Ліна Костенко
Ярослава Музика. 1965 рік. ЦДАМЛМ України, ф. 251, оп. 1, од. зб. 20, арк. 3.
Ярослава Львівна Музика
Софія Налепінська–Бойчук
Софія Бодуен де Куртене та Софія Налепінська
Іванова Антоніна Миколаївна
Оксана Павленко
Портрет Марії Башкирцевої
Марія Башкирцева на стільці
Портрет Марієбашкіртсеф із цуценям
Марія Башкирчева в капелюсі
Марія Башкирцева в студії малює портрет
Луїза Невельсон, «Небесний собор», 1957. Розфарбоване дерево, 57 x 149 x 16 дюймів. Музей мистецтв Сан-Хосе. Подарунок Беверлі та Пітера Ліпманів, 16.2010. Фото Дугласа Сандберга.У 1950-х роках Луїза Невельсон просувала неортодоксальне використання матеріалу та форми, включивши світло та тінь у створення масштабних скульптурних середовищ у «пошуку безперервності між істотами, речами та просторами». У той час художниця також розвинула яскравий та грандіозний образ — чорні як смола нарощені вії, яскраві пальта та сміливі прикраси, — що відображало загадковість та складність її скульптур.
Бойчукісти за навчанням в майстерні
Робота над настінним розписом у клубі села Катаржин під Одесою
Українське мистецтво у клубі керамічної школи Межигір'я. Портрет невідомого
Бойчук в майстерні в помешканні у Львові
Бойчук на тлі розписів входу до каплиці Яківської бурси у Львові
Група “Renovation Bizantine” першого призову Група “Renovation Bizantine” першого призову – Михайло Бойчук (сидить внизу, в центрі); разом із майстром – Хелен Шрамм, Микола Касперович, Т. Налепінський, Софія Бодуен–де–Куртене, майбутня дружина Софія Налепинська, Софія Сеґно, Яніна Леваковська; Париж, 1910 рік
Михайло Бойчук та Василь Седляр
Бойчукісти школи Бойчука в Києві
Софія Налепінська-БойчукУкраїнська художниця-графік, одна з ключових фігур бойчукізму і представниця Розстріляного відродження.
