СторінкиГоловнаПро насҐалереяПроєктиПриєднатися
    ДокиКонфіденційністьУмови використанняБуклет
    ІншеДолучитисяСтати партнеромПроєкт сервера
    Контактиhello@ukraineincolor.com
    Всі права захищено © Україна в кольорі 2025

    Українська Вільна Академія Наук у США

    Офіційний сайт
    Колекція3

    Explore related content

    Школа Шевченка (школа Шевченка). Віта. Канада. 1921. Осередок
    Школа Шевченка (школа Шевченка). Віта. Канада. 1921. Осередок
    Викладачі та студенти Межигірського мистецько-керамічного технікуму
    Викладачі та студенти Межигірського мистецько-керамічного технікумувикладачі та студенти Межигірського мистецько-керамічного технікуму зліва направо на передньому плані: Оксана Павленко, невідомий, Марія Плесківська, Іван Падалка, Онуфрій Бізюков (ймовірно), Василь Седляр, Володимир Циндря 1923
    Анна Стен
    Анна СтенУкраїнська акторка Анна Стен (1908–1993) почала свою кар’єру на театральній сцені Києва та в радянському німому кіно, а згодом знімалася у німецьких фільмах. Голлівудський продюсер Семюел Голдвін запросив її до США, де просував як «нову Грету Гарбо». Серед її найвідоміших фільмів — «Нана» (1934), «Ми знову живемо» (1934) та «Шлюбна ніч» (1935). Її космополітична кар’єра та міф про створення зірки відображають транснаціональні тенденції кінематографу 1930-х років.
    Соня Делоне у вбранні від Casa Sonia, Мадрид, приблизно 1920 рік
    Соня Делоне у вбранні від Casa Sonia, Мадрид, приблизно 1920 рік
    Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldoviae, Johann Baptiste Homann (Nuremberg, 1720)
    Ukrania quae et Terra Cosaccorum cum vicinis Walachiae, Moldoviae, Johann Baptiste Homann (Nuremberg, 1720)Відома за скороченою назвою «Terra Cosaccorum». Йоган Баптист Гоманн акумулював усі відомі на початок 1700-х років досягнення науковців, географів, знання істориків і дані про поточну ситуацію в Україні, щоб зробити цю карту. На мапі позначене місце Полтавської битви 1709 року; землі Задунайської Січі, які у 1711 році були передані Туреччині, позначені у складі Кримського ханства; вказане будівництво Перекопського валу тощо. В картуші території названо на латинський манер Vkraina, а вже на самій карті позначено Ukraina.
    Види Одеси. [Альбом]. Вид Одеси з боку митниці. Середина 1850-х.
    Види Одеси. [Альбом]. Вид Одеси з боку митниці. Середина 1850-х.
    Види Одеси. [Альбом]. Бульвар. Середина 1850-х.
    Види Одеси. [Альбом]. Бульвар. Середина 1850-х.
    Види Одеси. [Альбом]. Вид на Покровську церкву і Олександрівський проспект. Середина 1850-х.
    Види Одеси. [Альбом]. Вид на Покровську церкву і Олександрівський проспект. Середина 1850-х.
    Одеса. Бульвар. Пам’ятник герцогу Рішельє. Кінець 1870-х.
    Одеса. Бульвар. Пам’ятник герцогу Рішельє. Кінець 1870-х.
    Одеса. Вид міста з боку Зовнішнього бульвару. 1880-ті.
    Одеса. Вид міста з боку Зовнішнього бульвару. 1880-ті.Під зобр.: Грав. Юліус Берндт, Ляйпціг. Gest. v. Julius Berndt, Leipzig. Видання Еміля Берндта, Verlag v. Emil Berndt, Odessa. Берндт, Еміль (?–1908) — власник книжкового магазину в Одесі, видавець. Німець за походженням. З 1864 — співвласник книжкового магазину Людвіга Рудольфа (заснований у 1839), з 1866 — власник. У 1903 передав магазин сину, Юліусу Берндту, який пізніше продав його Симону Натансону. До 1920 магазин зберігав ім’я колишнього власника, Еміля Берндта. Ілюстрації для книжок, гравюри, що видавалися його книжковим магазином, друкувалися в Лейпцигу. З 1875 мав у Лейпцигу видавництво дитячої та юнацької літератури (колишнє Рудольфа Челіуса).