Деякі з 5000 чиказьких українського походження слухають промовців 16 жовтня 1938 року на масовому мітингу на знак протесту проти ставлення до їхньої національності.

Іван Мазепа серед своїх добрих справПанегірична гравюра-теза, яку архідиякон київського Софійського монастиря Іван Мигура присвятив гетьманові Іванові Мазепі. Аркуш поділено на три яруси. Угорі, на хмарах, — київські храми, збудовані й відновлені коштом гетьмана, а поміж ними ротонда із сімома колонами як образ Премудрості та семи вільних наук; нижче стоять постаті святих. У середньому ярусі Мазепа зображений у лицарських обладунках із гетьманською булавою, оточений жіночими алегоричними постатями чеснот і наук; одна з них тримає розгорнуту книгу з його іменем. Унизу два путті спираються на військові трофеї — гармату, барабани, зброю та прапори, — а поміж ними герб Курч і девізи HUIC OMNIS та STAT GLORIA FERRO. Латинська присвята в картуші починається словами «PRINCEPS ECCLESIARVM TRIVMPHANS SANCTA SOPHIA…», титулує Мазепу кавалером орденів святого Андрія та Білого Орла й датована «Kijov 8br 12» — Київ, 12 жовтня. Мигура підписався як «IOANNES MIGVRA, Orientalis Metropolis Kijoviensis Archi-Diaconus». Аркуш датують 1706 роком, хоча частина дослідників пов'язує його з приїздом Мазепи до Києва 12 жовтня 1705 року. Після анафеми 1708 року зображення гетьмана нищили за наказом Петра I — ця гравюра належить до кількох прижиттєвих, що вціліли.

Портрет жінки з перснемСтудійний чорно-білий портрет: молода жінка з короткою темною зачіскою спирається підборіддям на складені руки, вдягнена в світлий твідовий жакет. На пальці — масивний перстень із темним каменем, що й є сюжетом знімка. По картках збереглося заломлення вгорі ліворуч. Особу не встановлено: в публікації, звідки взятий знімок, підпису немає. За контекстом — клієнтка або модель дому Marchak.

Перстень-метелик із серцеподібними криламиПерстень, вершину якого вінчає метелик із чотирма серцеподібними крилами. Кожне крило — пластина каменю з глибоким переходом від синьо-фіалкового до малинового, обведена контуром із рожевих сапфірів. Тулуб викладено діамантами, голова — червоний камінь у золотій оправі. Дім Marchak, Париж.

Реклама портсигара «La Légère»Вертикальне оголошення, біле по чорному. Угорі — гасло «LÉGÈRE dans votre sac, LÉGÈRE dans votre poche» («легка в сумці, легка в кишені») і зображення відкритого плаского портсигара. Нижче — ««LA LEGERE», dernière création de Marchak, joaillier, 4, Rue de la Paix, Paris» і рядок: «коробка для сигарет або пудрениця із золота або срібла, з оздобленням із коштовного каміння або без нього — від 750 франків». Унизу — два закриті портсигари з ар-деко гравійуванням.

Кольє Bib із різьбленими рубінамиМасивне кольє типу bib. Основа — декілька перекручених жгутів із жовтого золота, між якими пробиваються білі ланки з діамантами. На них гронами посаджені великі різьблені рубіни у вигляді листків і плодів разом із круглими рубіновими намистинами; найбільші камені зібрані внизу, де кольє найширше. Дім Marchak, Париж, близько 1955 року.

«Cadeau Royal» — підставка для прикрас для короля МароккоТриярусна підставка для прикрас на центральному золотому стрижні, знята на червоному тлі. Кожен ярус складається з кількох мушлеподібних чаш із темного каменю в золотій оправі; основа та вершина — зі світло-бузкового каменю, підперезані золотими обручами. Підпис на картці пояснює, що це подарунок, який король Марокко Хасан II підніс під час свого офіційного візиту до Парижа 28 червня 1963 року. Унизу — підпис «Marchak — 4, Rue de la Paix — Paris».

Модель двовежового храмуАрхітектурна модель неоготичного храму на темній плінтусі: дві високі вежі зі шпилями, стрілчастий портал, розета над входом і контрфорси по боках. Відтворено окремі вікна, карнизи й кладку стін. Ще один приклад фаху, яким фабрика вирізнялась — точні архітектурні моделі реальних будівель як парадні підношення.

Механічна модель пароплаваДетальна модель колісного пароплава на прямокутній підставці: відтворено двоярусну надбудову з рядами вікон, комин, гребневе колесо з кожухом, трапи, поручні, шлюпки й прапори на мачтах. Серед «підношень» фабрики публіку особливо вражала механічна модель пароплава «Держава» — поруч із срібною моделлю Педагогічного музею. Цей знімок — єдине відоме зображення такої роботи.

Верстати біля вікон: цех тонкої роботиЦех, де верстати присунуті впритул до вікон — так ловили денне світло для дрібної роботи. Майстри сидять у два ряди спиною до проходу, склонившись над фінагелями; на передньому плані — порожнє робоче місце з лампою й деревʼяним огородженням, яке збирало золотий пил.

Великий виробничий цех фабрикиДовга світла зала з високими вікнами вздовж обох стін. За довгими верстатами працює близько двадцяти майстрів і підмайстрів — частина сидить, частина стоїть біля станків із ремінними приводами на передньому плані. На полицях уздовж стін — інструмент і заготовки. Найбільше з відомих зображень виробничого приміщення фабрики.

Аркуш бриліантових прикрас із фірмового прейс-курантаСторінка ілюстрованого прейс-куранта: вісім бриліантових речей, викладених на чорному тлі. У центрі верхнього ряду — тіара з чергуванням високих і низьких зубців, під нею — тонка діадема. Ліворуч — брошка-бант із двома петлями й кольє з підвіскою-краплею; праворуч — брошка у вигляді комахи й кольє з довгою торочкою. Посередині — великий деван-де-корсаж із бантом угорі, гірляндами й трьома підвісками, а в нижньому ряду — два браслети: широкий сітчастий із овальним медальйоном і ажурний із гірлянд і підвісок. Це один із небагатьох збережених зображень власне ювелірних прикрас київської фабрики: самі речі пішли в переплавку після 1917 року, і про них сьогодні судять переважно за такими друкованими аркушами.

Рекламна картка «Maison Joseph Marchak»Картка в орнаментальній рамці. Угорі на вохристому тлі — зображення застібки-пряжки з центральним кільцем і чорними накладками, суцільно викладеної діамантами. Нижче — «MAISON JOSEPH MARCHAK, JOAILLIER, Фондований у Києві 1878» та дві адреси: «18, Rue Cambon — PARIS» і «25, Promenade des Anglais — NICE». Цей рядок про заснування в Києві дім друкував на французьких картках через десятиліття після втрати фабрики.

Робочий аркуш із чотирма ракурсами персняКреслений аркуш із чотирма ракурсами одного й того самого персня: профіль, вигляд згори, план і тривимірна подача. Перстень — чорна емаль із зеленим кабошоном і золотими бантами по боках. Посередині аркуша проведено тонку осьову лінію — слід креслярської, а не малярської роботи.

Ескіз брошки-соняшникаГуашевий ескіз брошки у вигляді соняшника: два вінці видовжених жовтих пелюсток довкола густого середушка з дрібних каменів. По краях аркуша видно олівцеві розмітки й римські цифри — робочі позначки майстра. Соняшник — повторний мотив дому, який сама фірма пов'язувала зі своїм київським корінням.

«Соняшник Маршака» — брошка й фірмова карткаФірмова картка в тоненькій червоній рамці з заголовком «Marchak's Sunflower». У центрі — золота брошка з трьох соняшників із великими помаранчевими каменями в середині, на стеблах із діамантами. Англійський текст картки датує брошку 1940-ми роками й пояснює вибір мотиву: соняшник «now is the national flower of Ukraine», і через це — «its link to Marchak's history». Фірма робила багато брошок і сережок із цим цвітом — з аметистів, гранатів та інших каменів — бачачи в ньому символ удачі, родючості, відродження й вірності. Внизу — девіз дому: «âme de la Russie, esprit de Paris».

Ескіз брошки з багетами й рогом вогнюГуашевий ескіз брошки: гроно з зелених каменів багетної огранки, вкладених рядами, над яким розгортається червоно-жовтий ріг із діамантовими крапками по краю. Позаду залишено сіру тінь — показ об'єму.

Ескіз великої квіткової брошкиВеликий гуашевий ескіз брошки у вигляді розкритої квітки: центральний помаранчевий камінь оточений двома вінцями пелюсток — зеленими й червоними, між якими розсипані білі камені. Аркуш зберіг сліди олівця під фарбою.

Ескіз брошки з рубіновим тюльпаномГуашевий ескіз брошки: бутон, складений із червоних маркіз із чорною окантовкою, з двома зеленими листками й широкою жовтою стрічкою, що завивається під квіткою.

Ескіз персня з рубінами й смарагдомГуашевий ескіз персня: широка золота шинка, вершину якої вінчає букет із червоних маркіз та зеленого і синього каменів. Малюнок показує об'єм тінням по внутрішньому колі шинки.

Ескіз брошки-букета з маркізамиГуашевий ескіз брошки: три великі камені маркізної огранки — червоний, зелений і синій — розходяться віялом із золотого вузла, оточені дрібними червоними камінцями й діамантами.

Ескіз брошки-лістка зі смарагдамиГуашевий ескіз на тонованому папері: брошка у вигляді трьох листків, викладених грушоподібними смарагдами в обрамленні з діамантів; стебло завивається широкою золотою стрічкою. Білилом показані відблиски на каменях — так ювелірний дім показував замовникові річ, якої ще не існувало.

Золотий брелок Ізраїля Рухомовського, 1893Литий золотий брелок у вигляді фантастичної крилатої істоти з витягнутими кінцівками, знятий на чорному тлі. Робота майстра Ізраїля Рухомовського, Одеса, 1893. Це НЕ виріб фабрики Маршака. Рухомовський — той самий одеський золотар, чия «тіара Сайтаферна» 1896 року потрапила до Лувру як антична памʼятка й стала однією з найгучніших підробок в історії музеїв. Предмет увійшов у цей ряд як контекст: українське золотарство кінця XIX століття не обмежувалося Києвом.

Браслет фірми «Болін» у фірмовій коробці МаршакаЗолотий браслет із бриліантами й рубінами роботи петербузької фірми «Болін» (1899—1908), що лежить у відкритій оригінальній коробці фірми Йосипа Маршака. Це рідкісний речовий доказ того, що київський магазин Маршака продавав не лише власні вироби, а й речі перших імперських ювелірів. Приватне зібрання.

Столові вилки й три варіанти клеймаЧотири срібні столові вилки з гладкими черенками й гравійованими монограмами власників, покладені віялом. Праворуч — три макрознімки клейма «И.МАРШАКЪ» у різних варіантах пунсона разом із пробірними знаками — саме те, за чим атрибутують речі фабрики. Київ, кінець XIX — початок XX ст. Зберігається в Державному історичному музеї.

Клеймо «МАРШАКЪ» на срібному виробі, макрознімокМакрознімок двох відбитків на металі: прямокутне клеймо «МАРШАКЪ» і під ним овальне пробірне клеймо з жіночою головою в кокошнику та цифрою проби. Саме такий відбиток — єдине, що відрізняє річ фабрики Маршака від анонімного срібла тої доби.

Камінний годинникКамінний годинник із литого срібла в класицистичному смаку: прямокутний корпус на кулястих ніжках, круглий циферблат у профільованій рамі, по боках — вазони з кільцями й гірляндами, у вершині — шишкоподібне завершення. Київ, 1908—1918. Зберігається в Державному історичному музеї.

Срібна солонка з монограмоюНевелика кругла солонка з литого срібла з гладкими стінками й золоченим нутром. На боці — гравійована монограма в овальному картуші. Київ, 1908—1918. Зберігається в Державному історичному музеї.

Срібне ручне дзеркалоРучне дзеркало з литого срібла: овальне полотно в гладкій оправі, що плавно переходить у коротку ручку з розширеним закінченням. Форма позбавлена орнаменту — той самий лаконічний модерн, що й у цукерничці 1899 року. Київ, 1908—1914. Зберігається в Державному історичному музеї.

Золотий портсигар із сапфіромПортсигар із золота з різьбленими паралельними смугами по всій кришці, що чергують матове й поліроване золото. Застібку вінчає кабошон сапфіра. На краї — клеймо «И.МАРШАКЪ» і проба 56 золотників. Київ, 1908—1918. Зберігається в Державному історичному музеї.

Підстаканник із драконамиПідстаканник, відлитий у вигляді двох крилатих драконів, що сплітаються тілами й хвостами в обечайку, а розкритими пащами та крилами утворюють ручку. Луска, перетинки крил і кігті пророблені в литті детально. Київ, кінець XIX століття; срібло, лиття. Зберігається в Національному музеї історії України.

Блюдо, піднесене митрополиту Іоаннікію, 1899Овальне блюдо зі срібла з позолотою й емаллю, лите та гравійоване. У центрі — емалевий медальйон із панорамою Києва над Дніпром і написом; берта хвилястого обрису оздоблена картушами, датами «1849» і «1899» та мітрою вгорі. Піднесене київському митрополиту Іоаннікію від міського голови й міської громади. Зберігається в Національному музеї історії України.

Підвіска з цитрином і золотою ящіркоюПідвіска з видовженого цитрину маркізної огранки в золотій оправі. По поверхні каменя збігає маленька золота ящірка з червоними очима; у вершині — золоте вушко для ланцюжка. Дім Marchak, Париж.

Сережки-восьминоги з темними перламиПара сережок: у верхівці кожної — темна перлина в оточенні синіх каменів, від якої спадають скручені щупальця, суцільно викладені коричневими та білими діамантами. Дім Marchak, Париж.

Брошка-черепаха з чорними опаламиБрошка у вигляді черепахи. Панцир викладено семома кабошонами чорного опалу із зеленими та синіми переливами, розділеними діамантами. Голова, лапи й хвіст — з білого металу в діамантах, очі — зелені камені. Дім Marchak, Париж.

Кольє із синіх і жовтих сапфірівЖорстке кольє-обруч, по всій довжині якого чергуються великі прямокутні жовті сапфіри й грона синіх каменів у білій оправі. Верхній край обведено тонким золотим дротом-плетінкою. Дім Marchak, Париж.

Прикраса-орхідея з різьбленого каменюПрикраса у вигляді орхідеї: три широкі пелюстки вирізьблені з блідо-блакитного каменю з тонкими прожилками й обведені синіми сапфірами. Серцевина завершена золотою колонкою з діамантами. Дім Marchak, Париж.

Перстень із темним опалом і золотою жабкоюПерстень із великим кабошоном темно-синього опалу, обведеним діамантами. По каменю вгору карабкається маленька жабка із червоного золота; шинка біла, з діамантовою доріжкою. Дім Marchak, Париж.

Брошка-птах із золотим пір'ямБрошка у вигляді голови та грудей птаха. Пір'я набрано з сотень дрібних золотих лусочок, що переходять у довгі гнучкі торочки; груди підкреслено кабошоном червоного каменю з діамантом у центрі, а дзьоб переходить у велику краплю смарагда. Дім Marchak, Париж.

Брошка-бант із золотими торочкамиБрошка у вигляді зав'язаного банта з плетеного золотого шнура, кінці якого спадають двома торочками. Одна петля обведена синіми сапфірами, друга — червоними рубінами, тож бант читається як двоколірна стрічка. Дім Marchak, Париж.

Брошка-півень із бірюзиБрошка у вигляді півня в профіль. Тулуб і хвіст вирізьблені з бірюзи з темними прожилками, гребінець і борідка — з червоного каменю, дзьоб, лапи й махове пір'я — із гладкого жовтого золота. Око позначено дрібним темним каменем. Дім Marchak, Париж.