Деякі з 5000 чиказьких українського походження слухають промовців 16 жовтня 1938 року на масовому мітингу на знак протесту проти ставлення до їхньої національності.

Ілля Ріпин із хором, що виступав для нього, біля вілли «Пенати» в КуоккаліАрхівне фото 1929 року: Ілля Ріпин разом із хором у народних строях, що виступав для нього перед його віллою «Пенати» в Куоккалі. Зі збірки Національної галереї Фінляндії (архівні колекції); автор знімка невідомий; public domain.

Марія Примаченко за роботою у вишиванціЧорно-білий портрет Марії Примаченко за роботою у своїй майстерні. Художниця у темній хустці, у вишитій блузі з густим квітковим орнаментом на грудях та рукавах, тримає у правій руці пензлі. Перед нею на столі — банки з фарбами. На задньому плані — рослинні розписи на стінах її дому-майстерні в с. Болотня на Київщині. Ймовірно 1940-50-ті роки.

Наталія Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» О. КорнійчукаТеатральний студійний знімок Наталії Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» Олександра Корнійчука: у білій вишитій сорочці з рослинним візерунком, з намистом і круглими сережками, біла хустка зав'язана за головою. Усмішка, руки складені на грудях. Унизу — друкований підпис: «Н. УЖВІЙ — Ковшик "Калиновий гай" О. Корнійчука». Зйомка періоду активної роботи в Київському театрі імені Івана Франка.

Марія Примаченко — портрет з медаллю у вишиванціПоясний портрет літньої Марії Примаченко: у білій хустці, зав'язаній під підборіддям, та у вишитій сорочці з насиченим рослинним візерунком — соняхи й виткі стебла на грудях і рукавах. На грудях — медаль на стрічці, ймовірно нагорода Шевченківської премії або заслуженого діяча мистецтв УРСР. Сидить, спершись передпліччям на стіл.

Олена Пчілка в юності — студійний портретСтудійний поясний портрет молодої Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач): у білій вишитій сорочці з ажурним візерунком та темному жилеті з дрібним квітковим орнаментом, з кількома рядами намиста на шиї. Поза півповоротна, рука з квіткою спирається на камінний цоколь. Тло — студійна декорація.

Людмила Драгоманова у хустці й намистіСтудійний портрет молодої Людмили Драгоманової: у білій хустці зав'язаній за класичним українським звичаєм, у вишитій сорочці з ажурним візерунком на рукавах і темному жилеті з дрібним квітковим візерунком. На шиї — кілька низок намиста, серед них дукачі та натільний хрестик. У вусі — сережка з підвісками.

Леся Українка у віночку з квітівСтудійний портрет молодої Лесі Українки у віночку з польових квітів і темною стрічкою, з довгою косою через плече, у вишитій сорочці та темному корсеті, з кількома рядами намиста. Один із канонічних знімків поетки в українському строю періоду її ранньої творчості.

Леся Українка в юності з квітамиСтудійний портрет молодої Лесі Українки: у темній вишитій блузі з густим квітковим візерунком та широкими білими рукавами з геометричною ажурною вишивкою, з намистом і вишитою стрічкою на шиї. Спирається лівою рукою на студійний п'єдестал, біля якого лежить букет польових квітів. Один із найвідоміших знімків молодої поетки.

Соломія Крушельницька — профіль з косою у вишиванціСепійний профільний портрет Соломії Крушельницької: довга коса перекинута через плече, на голові — вишита стрічка з геометричним орнаментом, вишита сорочка з густим візерунком на грудях, намисто. На задньому плані видніється контур будівлі. Знімок раннього періоду її кар'єри.

Соломія Крушельницька — підписаний повноростовий портретСтудійний повноростовий портрет оперної співачки Соломії Крушельницької у багатошаровому українському строї: вишита сорочка з геометричним візерунком, темна камізеля, святковий фартух із орнаментом, віночок із квітами, намисто. Стоїть поряд із дерев'яним тином у студійному інтер'єрі. У нижній частині — авторський підпис «Соломея Крушельницька».

Марія Заньковецька — кабінетний портрет у вишиванціСтудійний кабінетний портрет акторки Марії Заньковецької: у вишитій блузі з пишними рукавами, темному жилеті, головному уборі з квітами та з намистом. Легка усмішка, профіль повернутий до глядача. Знімок періоду активної сценічної діяльності в українських трупах.

Катерина Білокур — поясний портрет у вишиванціПоясний портрет Катерини Білокур у профіль: художниця в білій вишитій блузі з ажурним візерунком і темному жилеті, з намистом, серед зелені саду. Фото середини життя.

Катерина Білокур біля мольберта в садуКатерина Білокур пише квітковий натюрморт із соняшниками на мольберті серед свого саду в Богданівці. Художниця у темному жилеті поверх вишитої блузи та картатій спідниці. Один з найвідоміших побутових знімків її творчого процесу.

Листівка-портрет: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці», ~1915Сепійна патріотична листівка-портрет Олени Степанів періоду Першої світової війни. У верхній частині — друкований український напис: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці.» Зображена у формі УСС: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з вишитим коміром, на грудях — нагороди: ліворуч (для глядача) — срібна медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, отримана 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії; праворуч — нагрудний знак Українських Січових Стрільців. Імовірно видана у Львові ~1915 року для патріотичних потреб. Оригінал зберігається у Музеї військової історії (Heeresgeschichtliches Museum) у Відні, інв. № 2010_42_738_104.

Студійний портрет Олени Степанів зі шаблею та відзнакою на рукаві, у формі УСС, ~1914–1915Студійний повноростовий портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами, високі шнуровані чоботи. Стійка зі схрещеними на грудях руками; права рука спирається на офіцерську шаблю, поставлену вертикально на підлогу. На лівому рукаві видно стрічку відзнаки — ймовірно срібну медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, якою її нагородили 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії. Тло — студійна штора праворуч, ліворуч — плетене крісло. У правому нижньому куті — підпис фотоательє.

Повноростовий студійний портрет Олени Степанів зі шаблею, у формі УСС, ~1914–1915Повноростовий студійний портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами та чоботами. У правій руці — офіцерська шабля. Тло — мальована студійна задня сцена з балюстрадою та парковою архітектурою. Імовірно зроблено у Львові у 1914–1915 роках, у період її активної служби в УСС до полону російськими військами у травні 1915 року.

Студійний портрет Хорунжої УСС Олени Степанів, ~1914–1915Студійний портрет Олени Степанів у формі Хорунжої Українських Січових Стрільців (УСС). На петлицях — восьмикутна зірка офіцерського складу УСС, на кашкеті-мазепинці — центральна кокарда. Комір гімнастьорки оздоблений українським вишитим орнаментом. Фото зроблене ймовірно у Львові у період активної служби (1914–1915), до її полону російськими військами у травні 1915 року біля Болехова.

Поштова марка з зображенням Олени СтепанівПоштова марка з зображенням Олени Степанів — частина серії, присвяченої видатним українкам та діячкам Українських Січових Стрільців.

Старшини УСС на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович, Софія ГалечкоСтаршини Українських Січових Стрільців на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович та Софія Галечко. Гора Маківка (Сколівські Бескиди, Карпати) — місце битви УСС з російськими військами квітень–травень 1915 року, в якій Олена Степанів брала участь і за яку отримала срібну медаль «За хоробрість».

Похорон Олени Степанів на Личаківському цвинтарі, 13 липня 1963Похорон Олени Степанів на Личаківському цвинтарі у Львові, 13 липня 1963 року. Вона померла від раку 11 липня 1963 року у Львові.

Будинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де жила Олена Степанів після таборівБудинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де Олена Степанів жила з сином Ярославом Дашкевичем після повернення з Мордовських таборів. Фото 1960-х років.

Олена Степанів з сином Ярославом Дашкевичем, 1958Фото Олени Степанів з сином, істориком Ярославом Дашкевичем (1926–2010), зроблене у 1958 році, після її звільнення з Мордовських таборів (1949–1956).

Повернення Олени Степанів з російського полону, 1917Фотографія, зроблена під час повернення Олени Степанів з російського полону (Ташкент → Європа) у липні 1917 року.

Олена Степанів з пораненим офіцером у Торнео під час повернення з полону, літо 1917Олена Степанів з пораненим офіцером у Торнео (тогочасна фінсько-шведська прикордонна станція, через яку проходив маршрут обміну військовополоненими) під час повернення з російського полону, літо 1917 року.

Перша сторінка австрійського часопису з фото Олени Степанів після повернення з полонуПерша сторінка австрійського часопису, де внизу вміщено фото Олени Степанів під час повернення з російського полону (1917). Документ ілюструє увагу європейської преси до її історії.

Вирізка з російської газети «Барышня-офицеръ» про полонення Олени СтепанівВирізка з російської газети з заголовком «Барышня-офицеръ» («Панянка-офіцер») — публікація про полонення Олени Степанів російськими військами біля Болехова 17 травня 1915 року. Документ свідчить про резонанс її історії в російській пресі.

Портрет Олени Степанів роботи Осипа КуриласаЖивописний портрет Олени Степанів роботи українського художника Осипа Куриласа (1870–1951), який сам служив у складі Українських Січових Стрільців і створив численні портрети стрільців та галерею «УСС».

Олена Степанів у Коші УСС у Пісочній над Дністром, вересень 1917Олена Степанів (зліва) у Коші Українських Січових Стрільців у Пісочній над Дністром, вересень 1917 року, незабаром після повернення з російського полону.

Konovalets

Симон Петлюра

10s

Марійка Підгірянка в молодості

Марія Заньковецька в ролі циганки Ази

Орден сестер-милосердя Св. Вінцента де ПоляЦе католицьке жіноче згромадження, було засновано в ХVII столітті в Парижі для служіння бідним, хворим та знедоленим. В Житомирі монастир був створений у 1766 році.

Ліна Костенко

Всередині павільйону Земана

Верблюди в маєтку Антоніни на Волині, 1904

Модні батяри

Руки Олександра Браїловського

10s

Брестський мир 1918 року

Чемпіонка світу з класичної жіночої боротьби (1915) - Ковач Марія ЯкимівнаУ 1913 приїхала в Одесу на заробітки. За рекомендацією друзів переселилася для навчання у відомих борців до С.-Петербурга, де підписала контракт про виступи на жін. чемпіонатах, у цирках, театрах. Під час виступів гнула зубами залізо, лягала під поміст, по якому проїжджав автомобіль. 1914 перемогла зірку манежу шотландку Кельт, болгарку Гловчеву, румунку Василеску, 1915 у Києві— чемпіонку світу К. Гіральді з Ревеля (нині Таллінн). На початку 1-ї світової війни переїхала до м. Жмеринка (нині Вінн. обл.), закін. мед. курси. 1917–22 працювала мед. сестрою (зокрема у Гніван. лікарні); 1922–23— друкаркою Гніван. міськвиконкому, 1937–59— Вінн. обл. цукротресту. До занять спортом не повернулася.