Диканька. XIX століття. У садибі Кочубеїв грають в так званий лаун-теніс (теніс на траві).

Будинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де жила Олена Степанів після таборівБудинок на вул. Козацькій, 11а у Львові, де Олена Степанів жила з сином Ярославом Дашкевичем після повернення з Мордовських таборів. Фото 1960-х років.

Диканька. Альтанка у квітнику

Дуб Мазепи з далеку

Садиба князя Кочубея. Каштанова алея

Маєток князя Кочубея. Мазепинський дуб

Миколаївська церква в садибі князя Віктора Сергійовича Кочубея

Миколаївська церква з дзвінницею

Диканька. Загальний вигляд садиби

Маєток князя Кочубея. Оленяча ферма

Пивоваренный завод. Диканька.

Підвал пиво-медоварного заводу Кочубеїв

Фасад палацу Кочубеїв в Диканьці

Тріумфальна Брама

Маєток князя Кочубея. Тріумфальна арка

Диканька. Збір хмелю

диканька. Дуб Мазепи

Українські хлопомани близько 1873 року. Зліва направо: Тадей Рильський, Вільям Беренштам, Володимир Антонович, Ф. Т. Панченко, Борис ПознанськийЦі люди уособлюють українське національне відродження другої половини XIX століття, зокрема діяльність Київської громади (Старої громади). Вони представляють феномен культурництва — інтелектуального та просвітницького руху української еліти, який мав на меті збереження та розвиток національної ідентичності в умовах імперських репресій (таких як Валуєвський циркуляр та Емський указ).