Газета «Наука», № 4, квітень 1913

Перша шпальта газети «Наука» — «духовної і повчальної газети для угро-руського народу», Ужгород, квітень 1913 року, 17-й рік видання. Газету редагував Августин Волошин; у номері — великодня стаття «Мысли на свѣтлое Воскресеніе».

Матеріал:ПапірЖанр:Документальна фотографіяМісце: УжгородОриґінал: Публічне надбанняПосилання на: Оригінал

Газета «Наука», № 4, квітень 1913

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка 4Четверта сторінка того самого закарпатського видання: про руську мову, історію Русі й долю карпатських русинів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка виданняСторінка закарпатського видання з «Переднім словом», зверненим до карпатських русинів: про їхню мову, землю й місце серед слов'янських народів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

Августин Волошин серед людейАвгустин Волошин у капелюсі й пальті серед натовпу молодих людей. Кінець 1930-х — початок 1940-х; подію не встановлено.

Августин Волошин у садуЛітній Августин Волошин із ціпком стоїть на стежці в саду. Імовірно, празький період (1939–1945).

Августин Волошин в окулярах, портретПортрет Августина Волошина в окулярах і священницькому вбранні, 1930-ті — 1940-ві роки. Репродукція з видання.

Августин Волошин виголошує промовуАвгустин Волошин читає промову з трибуни перед мікрофонами; на стіні позаду — тризуб. Імовірно, доба Карпатської України (1938–1939).

Августин Волошин під час богослужінняГреко-католицьке богослужіння: священники в ризах, у центрі — імовірно, Августин Волошин в окулярах. Волошин і як політик продовжував служити літургії.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Базар в УжгородіОстаннє українське місто в житті Миколи Кричевського. У липні 1923 року він виїхав до Праги, від 1929 жив у Парижі й більше не повернувся.