Августин Волошин у саду

Обкладинка книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі», 1930-тіОбкладинка поетичної книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі» (Прага, 1930-ті): дівчина в народному вбранні простягає руки до сонця на тлі дерев'яної церкви.

Ольга та Микита Шаповали. Прага, 1922Студійний портрет Микити Шаповала та його дружини Ольги в зимовому одязі: хутряні шапки, муфта, пенсне в Ольги. Прага, 1922 рік — рік, коли Шаповал заснував Український громадський комітет у ЧСР. З фондів ЦДАВО України.

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка 4Четверта сторінка того самого закарпатського видання: про руську мову, історію Русі й долю карпатських русинів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка виданняСторінка закарпатського видання з «Переднім словом», зверненим до карпатських русинів: про їхню мову, землю й місце серед слов'янських народів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

Газета «Наука», № 4, квітень 1913Перша шпальта газети «Наука» — «духовної і повчальної газети для угро-руського народу», Ужгород, квітень 1913 року, 17-й рік видання. Газету редагував Августин Волошин; у номері — великодня стаття «Мысли на свѣтлое Воскресеніе».

Августин Волошин серед людейАвгустин Волошин у капелюсі й пальті серед натовпу молодих людей. Кінець 1930-х — початок 1940-х; подію не встановлено.

Августин Волошин в окулярах, портретПортрет Августина Волошина в окулярах і священницькому вбранні, 1930-ті — 1940-ві роки. Репродукція з видання.

Августин Волошин виголошує промовуАвгустин Волошин читає промову з трибуни перед мікрофонами; на стіні позаду — тризуб. Імовірно, доба Карпатської України (1938–1939).

Августин Волошин під час богослужінняГреко-католицьке богослужіння: священники в ризах, у центрі — імовірно, Августин Волошин в окулярах. Волошин і як політик продовжував служити літургії.

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Обкладинка збірки «Княжа емаль», 1941Обкладинка поетичної збірки Оксани Лятуринської «Княжа емаль» (Прага, 1941) з орнаментом у стилі давньоруської емалі: звір серед рослинних мотивів, зелене й червоне на кремовому тлі.

Група на оглядовому майданчикуГрупа молоді позує на кам'яному оглядовому майданчику. Фото з кола празької української еміграції, пов'язане з Оксаною Лятуринською. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Празька еміграція на прогулянціГрупа молодих людей на скелястому схилі під час прогулянки. Фото з кола української еміграції в Празі, де жила Оксана Лятуринська. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Оксана Лятуринська біля скульптурного бюстаОксана Лятуринська поруч зі скульптурним бюстом вусатого чоловіка, імовірно її портретом Тараса Шевченка. Скульпторка створювала портрети Шевченка, Петлюри й Коновальця.

Оксана Лятуринська в скульптурній майстерніГрупа студентів-скульпторів у робочих халатах біля гіпсової скульптури. Угорі ліворуч — жінка, що працює над фігурою; імовірно, Оксана Лятуринська, яка вчилася скульптури в Празі. 1930-ті роки.

Софія Русова у плетеному крісліСофія Русова сидить у плетеному кріслі біля будинку з віконницями. Фото з архіву Благодійного фонду імені Софії Русової. Дату і місце не встановлено; імовірно, празький період (1920–1930-ті).

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918 рік. Сидять (зліва направо): Слівінський, Шелухін, Дорошенко, Ейхельман; стоять Білінський і Мішковський. Сергій Шелухін очолював делегацію; пізніше він жив у Празі, а Отто Ейхельман викладав в Українському вільному університеті. Фото з журналу «Око»; джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.