Августин Волошин в окулярах, портрет

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка 4Четверта сторінка того самого закарпатського видання: про руську мову, історію Русі й долю карпатських русинів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

«Переднє слово» до карпатських русинів, сторінка виданняСторінка закарпатського видання з «Переднім словом», зверненим до карпатських русинів: про їхню мову, землю й місце серед слов'янських народів. Пов'язане з просвітницькою діяльністю Августина Волошина.

Газета «Наука», № 4, квітень 1913Перша шпальта газети «Наука» — «духовної і повчальної газети для угро-руського народу», Ужгород, квітень 1913 року, 17-й рік видання. Газету редагував Августин Волошин; у номері — великодня стаття «Мысли на свѣтлое Воскресеніе».

Августин Волошин серед людейАвгустин Волошин у капелюсі й пальті серед натовпу молодих людей. Кінець 1930-х — початок 1940-х; подію не встановлено.

Августин Волошин у садуЛітній Августин Волошин із ціпком стоїть на стежці в саду. Імовірно, празький період (1939–1945).

Августин Волошин виголошує промовуАвгустин Волошин читає промову з трибуни перед мікрофонами; на стіні позаду — тризуб. Імовірно, доба Карпатської України (1938–1939).

Августин Волошин під час богослужінняГреко-католицьке богослужіння: священники в ризах, у центрі — імовірно, Августин Волошин в окулярах. Волошин і як політик продовжував служити літургії.

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Генерал Юрій Тютюнник, 1920Генерал Юрій Тютюнник, 1920 рік. У листопаді 1921 року він командував Повстанською армією УНР у Другому зимовому поході. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.

Портрет Олени Степанів роботи Осипа КуриласаЖивописний портрет Олени Степанів роботи українського художника Осипа Куриласа (1870–1951), який сам служив у складі Українських Січових Стрільців і створив численні портрети стрільців та галерею «УСС».

Молодиця Брустури

Гуцул в овечій шубі

Портрет жінки

Василь Доманицький, історик, редактор, громадський та політичний діяч.

Портрет невідомої

Одіозний Винниченко

Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському

Старицький

Фото Алли Горської, кінець 1940-х років, Одеса, Україна. Українське неофіційне видання.

Портрет Ольги Кравченко

Портрет чоловіка

Портрет пані Морімото та її сина

Старий і собака

Портрет леді

Портрет Марії Башкирцевоїприблизно 1870-х років

Жіночий портрет

За книгою

Портрет жінки, що сидить обличчям до обличчя, з цигаркою в правій руціМарі Башкирцева, «Портрет жінки, що сидить обличчям до обличчя, з цигаркою в правій руці», малюнок на папері, 24,5 x 18,5 см, Музей Орсе, робота зберігається в Музеї Лувру, © Фото: RMN-Grand Palais (Musée d’Orsay) / Мішель Уртадо

ПарасолькаМарія Башкирцева, «Парасолька», 1883, олія на полотні, 93 x 74 см, Російський музей, Санкт-Петербург, © Artepics / Alamy Stock Photos

Портрет графині Діни де Тулуз-ЛотрекМарі Башкирцефф, Портрет графині Діни де Тулуз-Лотрек, 1883, пастель, 61 x 50 см, музей д’Орсе, © Фото: RMN-Grand Palais (музей д’Орсе) / Ерве Левандовський

Автопортрет з палітроюМарія Башкирцева, «Автопортрет з палітрою», 1883, олія на полотні, 192 x 73 см, Музей витончених мистецтв Ніцци, © Колекція картинного мистецтва / Alamy Stock Photo