Панегірична гравюра-теза, яку архідиякон київського Софійського монастиря Іван Мигура присвятив гетьманові Іванові Мазепі. Аркуш поділено на три яруси. Угорі, на хмарах, — київські храми, збудовані й відновлені коштом гетьмана, а поміж ними ротонда із сімома колонами як образ Премудрості та семи вільних наук; нижче стоять постаті святих. У середньому ярусі Мазепа зображений у лицарських обладунках із гетьманською булавою, оточений жіночими алегоричними постатями чеснот і наук; одна з них тримає розгорнуту книгу з його іменем. Унизу два путті спираються на військові трофеї — гармату, барабани, зброю та прапори, — а поміж ними герб Курч і девізи HUIC OMNIS та STAT GLORIA FERRO. Латинська присвята в картуші починається словами «PRINCEPS ECCLESIARVM TRIVMPHANS SANCTA SOPHIA…», титулує Мазепу кавалером орденів святого Андрія та Білого Орла й датована «Kijov 8br 12» — Київ, 12 жовтня. Мигура підписався як «IOANNES MIGVRA, Orientalis Metropolis Kijoviensis Archi-Diaconus». Аркуш датують 1706 роком, хоча частина дослідників пов'язує його з приїздом Мазепи до Києва 12 жовтня 1705 року. Після анафеми 1708 року зображення гетьмана нищили за наказом Петра I — ця гравюра належить до кількох прижиттєвих, що вціліли.