Обкладинка збірки Олега Ольжича «Вежі», 1937Обкладинка поетичної збірки Олега Ольжича «Вежі» (Прага, 1937): лицар із мечем на тлі вежі й тризуба, з гербовими щитами.
Обкладинка книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі», 1930-тіОбкладинка поетичної книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі» (Прага, 1930-ті): дівчина в народному вбранні простягає руки до сонця на тлі дерев'яної церкви.
Графічна композиція, 1930-тіЧорно-біла графічна композиція: стрімка постать звіра в стрибку над хвилями й сонцем. 1930-ті.
Дерев'яна церква в Карпатах, 1930-тіДерев'яна церква з банями на тлі гір, біля цвинтарних хрестів. Папір, акварель, 1930-ті.
Обкладинка повісті Жана Ренара «Боротьба з трупом», 1927Обкладинка українського видання повісті Жана Ренара «Боротьба з трупом» (Львів, 1927): три стилізовані обличчя з заплющеними очима в техніці штриха й крапки.
Церква в Сваляві, 1934Дерев'яна закарпатська церква у Сваляві серед дерев. Папір, акварель, 1934.
Обкладинка журналу «Молода Україна», 1923Обкладинка журналу «Молода Україна» (Львів, 1923) у національному неостилі школи Нарбута: архангел Михаїл серед гербів, шестерні й снопів, з написом в орнаментальній рамі.
Обкладинка книжки «Шлях велетнів», Львів, 1924Чорно-біла графічна обкладинка книжки «Шлях велетнів» (Львів, 1924): скелясті руїни замку над морем, птахи й постаті на гребені скелі.
Айстри, 1925Натюрморт з айстрами у синій вазі на строкатій тканині. Папір, акварель, 1925.
Микита Шаповал у Нью-Йорку, 1927Микита Шаповал у капелюху-котелку й пальті, з ціпком, на терасі з пальмою. На фото рукописний напис: «New-York. Березень-квітень 1927». З фондів ЦДАВО України.
Ольга та Микита Шаповали. Прага, 1922Студійний портрет Микити Шаповала та його дружини Ольги в зимовому одязі: хутряні шапки, муфта, пенсне в Ольги. Прага, 1922 рік — рік, коли Шаповал заснував Український громадський комітет у ЧСР. З фондів ЦДАВО України.
Обкладинка збірки «Княжа емаль», 1941Обкладинка поетичної збірки Оксани Лятуринської «Княжа емаль» (Прага, 1941) з орнаментом у стилі давньоруської емалі: звір серед рослинних мотивів, зелене й червоне на кремовому тлі.
Група на оглядовому майданчикуГрупа молоді позує на кам'яному оглядовому майданчику. Фото з кола празької української еміграції, пов'язане з Оксаною Лятуринською. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.
Празька еміграція на прогулянціГрупа молодих людей на скелястому схилі під час прогулянки. Фото з кола української еміграції в Празі, де жила Оксана Лятуринська. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.
Софія Русова у плетеному крісліСофія Русова сидить у плетеному кріслі біля будинку з віконницями. Фото з архіву Благодійного фонду імені Софії Русової. Дату і місце не встановлено; імовірно, празький період (1920–1930-ті).
Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.
Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.
Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.
Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.
Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.
Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.