Обкладинка книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі», 1930-ті

Вуличка в Південній Франції, 1970-тіВузька вулиця зі сходами й арками в південнофранцузькому містечку. Папір, акварель, 1970-ті.

Перці, 1963Натюрморт із зеленими перцями й глечиком. Папір, гуаш і туш, 1963.

Обкладинка книжки Миколи Вереса, Лондон, 1967Обкладинка книжки Миколи Вереса (Лондон, 1967): приморське місто й вітрильник, вишневий друк і рукописний шрифт.

Натюрморт, 1962Натюрморт із фруктами у вазі на ніжці, контрастна чорно-біла графіка. Папір, туш, 1962.

Будинки Лондону, 1953Міська графіка: лондонські будинки й фасади. Папір, туш, 1953.

Обкладинка книжки Леоніда Полтави «Українські балади», 1952Обкладинка книжки Леоніда Полтави «Українські балади» (Париж, 1952): стилізований птах-лелека в орнаментальному сплетінні, вишневий друк.

Обкладинка збірки Олега Ольжича «Вежі», 1937Обкладинка поетичної збірки Олега Ольжича «Вежі» (Прага, 1937): лицар із мечем на тлі вежі й тризуба, з гербовими щитами.

Графічна композиція, 1930-тіЧорно-біла графічна композиція: стрімка постать звіра в стрибку над хвилями й сонцем. 1930-ті.

Дерев'яна церква в Карпатах, 1930-тіДерев'яна церква з банями на тлі гір, біля цвинтарних хрестів. Папір, акварель, 1930-ті.

Обкладинка повісті Жана Ренара «Боротьба з трупом», 1927Обкладинка українського видання повісті Жана Ренара «Боротьба з трупом» (Львів, 1927): три стилізовані обличчя з заплющеними очима в техніці штриха й крапки.

Церква в Сваляві, 1934Дерев'яна закарпатська церква у Сваляві серед дерев. Папір, акварель, 1934.

Обкладинка журналу «Молода Україна», 1923Обкладинка журналу «Молода Україна» (Львів, 1923) у національному неостилі школи Нарбута: архангел Михаїл серед гербів, шестерні й снопів, з написом в орнаментальній рамі.

Обкладинка книжки «Шлях велетнів», Львів, 1924Чорно-біла графічна обкладинка книжки «Шлях велетнів» (Львів, 1924): скелясті руїни замку над морем, птахи й постаті на гребені скелі.

Айстри, 1925Натюрморт з айстрами у синій вазі на строкатій тканині. Папір, акварель, 1925.

Ольга та Микита Шаповали. Прага, 1922Студійний портрет Микити Шаповала та його дружини Ольги в зимовому одязі: хутряні шапки, муфта, пенсне в Ольги. Прага, 1922 рік — рік, коли Шаповал заснував Український громадський комітет у ЧСР. З фондів ЦДАВО України.

Августин Волошин у садуЛітній Августин Волошин із ціпком стоїть на стежці в саду. Імовірно, празький період (1939–1945).

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Обкладинка збірки «Княжа емаль», 1941Обкладинка поетичної збірки Оксани Лятуринської «Княжа емаль» (Прага, 1941) з орнаментом у стилі давньоруської емалі: звір серед рослинних мотивів, зелене й червоне на кремовому тлі.

Група на оглядовому майданчикуГрупа молоді позує на кам'яному оглядовому майданчику. Фото з кола празької української еміграції, пов'язане з Оксаною Лятуринською. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Празька еміграція на прогулянціГрупа молодих людей на скелястому схилі під час прогулянки. Фото з кола української еміграції в Празі, де жила Оксана Лятуринська. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Оксана Лятуринська біля скульптурного бюстаОксана Лятуринська поруч зі скульптурним бюстом вусатого чоловіка, імовірно її портретом Тараса Шевченка. Скульпторка створювала портрети Шевченка, Петлюри й Коновальця.

Оксана Лятуринська в скульптурній майстерніГрупа студентів-скульпторів у робочих халатах біля гіпсової скульптури. Угорі ліворуч — жінка, що працює над фігурою; імовірно, Оксана Лятуринська, яка вчилася скульптури в Празі. 1930-ті роки.

Софія Русова у плетеному крісліСофія Русова сидить у плетеному кріслі біля будинку з віконницями. Фото з архіву Благодійного фонду імені Софії Русової. Дату і місце не встановлено; імовірно, празький період (1920–1930-ті).

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918 рік. Сидять (зліва направо): Слівінський, Шелухін, Дорошенко, Ейхельман; стоять Білінський і Мішковський. Сергій Шелухін очолював делегацію; пізніше він жив у Празі, а Отто Ейхельман викладав в Українському вільному університеті. Фото з журналу «Око»; джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.