Ольга та Микита Шаповали. Прага, 1922

Обкладинка книжки Миколи Вереса, Лондон, 1967Обкладинка книжки Миколи Вереса (Лондон, 1967): приморське місто й вітрильник, вишневий друк і рукописний шрифт.

Обкладинка книжки Леоніда Полтави «Українські балади», 1952Обкладинка книжки Леоніда Полтави «Українські балади» (Париж, 1952): стилізований птах-лелека в орнаментальному сплетінні, вишневий друк.

Обкладинка книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі», 1930-тіОбкладинка поетичної книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі» (Прага, 1930-ті): дівчина в народному вбранні простягає руки до сонця на тлі дерев'яної церкви.

Микита Шаповал у Нью-Йорку, 1927Микита Шаповал у капелюху-котелку й пальті, з ціпком, на терасі з пальмою. На фото рукописний напис: «New-York. Березень-квітень 1927». З фондів ЦДАВО України.

Августин Волошин у садуЛітній Августин Волошин із ціпком стоїть на стежці в саду. Імовірно, празький період (1939–1945).

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Обкладинка збірки «Княжа емаль», 1941Обкладинка поетичної збірки Оксани Лятуринської «Княжа емаль» (Прага, 1941) з орнаментом у стилі давньоруської емалі: звір серед рослинних мотивів, зелене й червоне на кремовому тлі.

Група на оглядовому майданчикуГрупа молоді позує на кам'яному оглядовому майданчику. Фото з кола празької української еміграції, пов'язане з Оксаною Лятуринською. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Празька еміграція на прогулянціГрупа молодих людей на скелястому схилі під час прогулянки. Фото з кола української еміграції в Празі, де жила Оксана Лятуринська. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Оксана Лятуринська біля скульптурного бюстаОксана Лятуринська поруч зі скульптурним бюстом вусатого чоловіка, імовірно її портретом Тараса Шевченка. Скульпторка створювала портрети Шевченка, Петлюри й Коновальця.

Оксана Лятуринська в скульптурній майстерніГрупа студентів-скульпторів у робочих халатах біля гіпсової скульптури. Угорі ліворуч — жінка, що працює над фігурою; імовірно, Оксана Лятуринська, яка вчилася скульптури в Празі. 1930-ті роки.

Катерина Олександрівна ЛіндфорсСтудійний портрет Катерини Олександрівни Ліндфорс (1876–1947) з родини Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. Час і місце зйомки невідомі. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Софія Русова у плетеному крісліСофія Русова сидить у плетеному кріслі біля будинку з віконницями. Фото з архіву Благодійного фонду імені Софії Русової. Дату і місце не встановлено; імовірно, празький період (1920–1930-ті).

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918 рік. Сидять (зліва направо): Слівінський, Шелухін, Дорошенко, Ейхельман; стоять Білінський і Мішковський. Сергій Шелухін очолював делегацію; пізніше він жив у Празі, а Отто Ейхельман викладав в Українському вільному університеті. Фото з журналу «Око»; джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.

Олена Пчілка в юності — студійний портретСтудійний поясний портрет молодої Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач): у білій вишитій сорочці з ажурним візерунком та темному жилеті з дрібним квітковим орнаментом, з кількома рядами намиста на шиї. Поза півповоротна, рука з квіткою спирається на камінний цоколь. Тло — студійна декорація.

Леся Українка у віночку з квітівСтудійний портрет молодої Лесі Українки у віночку з польових квітів і темною стрічкою, з довгою косою через плече, у вишитій сорочці та темному корсеті, з кількома рядами намиста. Один із канонічних знімків поетки в українському строю періоду її ранньої творчості.

Леся Українка в юності з квітамиСтудійний портрет молодої Лесі Українки: у темній вишитій блузі з густим квітковим візерунком та широкими білими рукавами з геометричною ажурною вишивкою, з намистом і вишитою стрічкою на шиї. Спирається лівою рукою на студійний п'єдестал, біля якого лежить букет польових квітів. Один із найвідоміших знімків молодої поетки.

Студійний портрет Олени Степанів зі шаблею та відзнакою на рукаві, у формі УСС, ~1914–1915Студійний повноростовий портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами, високі шнуровані чоботи. Стійка зі схрещеними на грудях руками; права рука спирається на офіцерську шаблю, поставлену вертикально на підлогу. На лівому рукаві видно стрічку відзнаки — ймовірно срібну медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, якою її нагородили 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії. Тло — студійна штора праворуч, ліворуч — плетене крісло. У правому нижньому куті — підпис фотоательє.

Повноростовий студійний портрет Олени Степанів зі шаблею, у формі УСС, ~1914–1915Повноростовий студійний портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами та чоботами. У правій руці — офіцерська шабля. Тло — мальована студійна задня сцена з балюстрадою та парковою архітектурою. Імовірно зроблено у Львові у 1914–1915 роках, у період її активної служби в УСС до полону російськими військами у травні 1915 року.

Студійний портрет Хорунжої УСС Олени Степанів, ~1914–1915Студійний портрет Олени Степанів у формі Хорунжої Українських Січових Стрільців (УСС). На петлицях — восьмикутна зірка офіцерського складу УСС, на кашкеті-мазепинці — центральна кокарда. Комір гімнастьорки оздоблений українським вишитим орнаментом. Фото зроблене ймовірно у Львові у період активної служби (1914–1915), до її полону російськими військами у травні 1915 року біля Болехова.