Василь Штернберг1838 Качанівка

У Качанівці, у маєтку Тарновських

У Качанівці, в маєтку Тарновських, знаходиться картина олійними фарбами українського художника Василя Штернберга, створена в 1838 році. На картині зображено московитського композитора Михайла Глінку, який працює над своєю оперою «Руслан і Людмила» в кабінеті маєтку Тарновських. На зображенні також зображені український художник Василь Штернберг, який малює за мольбертом, та український історик Микола Маркевич, який сидить за столом з Глінкою. Сам маєток, розташований у Качанівці, Україна, був відомим культурним центром, який приваблював багатьох художників і письменників, зокрема Іллю Рєпіна та Тараса Шевченка.

Автор:Василь ШтернбергНа зображенні:Василь Штернберг, Ілля РіпинМатеріал:Олійні фарбиМісце: КачанівкаОриґінал: Публічне надбання

Василь Штернберг1838 Качанівка

У Качанівці, у маєтку Тарновських

Підписання Кючук-Кайнарджійського договору, гравюра кінця XVIII століття.

Весна

Група “Renovation Bizantine” першого призову Група “Renovation Bizantine” першого призову – Михайло Бойчук (сидить внизу, в центрі); разом із майстром – Хелен Шрамм, Микола Касперович, Т. Налепінський, Софія Бодуен–де–Куртене, майбутня дружина Софія Налепинська, Софія Сеґно, Яніна Леваковська; Париж, 1910 рік

Знимка Михайла Бойчука в студії з невідомою роботою

Михайло Бойчук на тлі невідомого монументального мурала

Михайло Бойчук на тлі живописної композиції «Свято врожаю» (розписи не збереглися) для Харківського червонозаводського театру

Мистецтво багатодітності показує чоловік з української громади, перших переселенців в Бразилії на порозі свого будинку

Честахівський Григорій

фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів. Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції. І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики. Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.

Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.