фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.

Руки Олександра Браїловського

Іван Доценко - пілот-індіанський вождь

Підписання Кючук-Кайнарджійського договору, гравюра кінця XVIII століття.

Класична архітектура: Модерністський будинок на Руа Баїя

Іммігранти отця Афанасія

Казарми іммігрантів отця Атанасіо 1896

Марсело Есколінья Іммігранти

Казарма для іммігрантів отця Атанасіо

Бразильскі українські Іммігранти в сенадорі Корреа Мачадо

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io2 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io7 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io6 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io5 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io4 1280

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io1 640

Tumblr NzhwjehkAI1twhq1io9 1280

Честахівський Григорій

Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.

Про шаха Персії в ОдесіШах Мохаммед Алі прибув до Одеси 10 вересня 1909 року, рятуючись від перської революції. Для проживання йому надали двоповерховий готичний палац Бржозовського на вул. Гоголя з 40 кімнатами; оренда становила 12 000 рублів на рік і сплачувалася не ним особисто. Легенда про «гарем шаха в Одесі» не підтверджується тогочасною пресою: ЗМІ детально висвітлювали його побут, але про гарем не писали. У 1911 році він таємно виїхав, намагаючись повернути престол, та зазнав поразки. Є згадки, що в 1912 році його коротко повернули до Одеси, однак уже в 1913-му колишнього правителя в місті не було, що суперечить пізнішим твердженням про від’їзд лише у 1920-му. Потрібні джерела (не Вікіпедія) щодо його подальших переміщень після 1913 року.

Курінний С. Ґорук

Січові стрільці зв'язківці з німецьким радіотелеграфом "Телефункен"

Микола Захарович Левченко

Соня Делоне в сукні Simultaneous

Пропозиція щодо Блоку 37, Чикаго, Іллінойс, ПерспективаБлок 37, земельна ділянка в самому серці чиказької Луп-стріт, що межує з вулицями Стейт, Рендолф, Дірборн та Вашингтон, роками простоює без діла, незважаючи на численні ідеї щодо будівництва нових будівель. Реконструкцію кварталу спочатку задумав мер Річард Дж. Дейлі в 1970-х роках, щоб перетворити місце старих, низькоповерхових будівель на нові та більші будівлі з більш інтенсивним використанням, що відповідатимуть центру міста. Протягом багатьох років ця ділянка була об'єктом кількох невдалих спроб забудови. Архітектор Гельмут Ян, який працював у спільному девелоперському підприємстві FJV, підготував кілька проектів для цієї ділянки між 1983 і 1987 роками. Усі ці плани передбачали гігантський атріум, який би забезпечував безперервний рух пішоходів по всьому кварталу. Нездатність забудовників забезпечити основного орендаря для забудови, а також затримки з боку міста та погіршення економічної ситуації, призвели до занепаду проекту.

Підняття прапора на ІводзіміМайкл Стренк — американський військовик українського походження, символ перемоги США у Другій світовій. Народився 10 листопада 1919 в Орябині (Пряшівщина), емігрував до США у 1920‑х; батько працював у шахтах Пенсильванії. Після школи (1937) служив у Цивільному корпусі охорони довкілля, працював на автострадах. У жовтні 1939 вступив до морської піхоти; брав участь у боях на островах Рассела та Бугенвілі (1942–1944). Командир відділення під час битви за Іодзіму висадився 19 лютого 1945 на Іото й підняв великий прапор на горі Сурібаті — фото Джо Розенталя «Підняття прапора на Іодзіма» стало іконою війни. До кінця березня троє з шести, зокрема Стренк, загинули (1 березня 1945). Похований в Арлінгтоні; Меморіал морської піхоти створено за мотивами фото. Нагороди: Бронзова Зірка (V), Пурпурне серце, подяки Президента, медалі Азійсько‑Тихоокеанської кампанії. У фільмі «Прапори наших батьків» його зіграв Беррі Пеппер. В Україні: міні‑скульптура в Ужгороді (2015), скульптура в Музеї становлення

Олександр Богомазов

Українcький Павільйон на Всесвітній виставці у 1933 році в Чикаго.

Парафіяни прибули, щоб висловити протест проти змін, внесених до церковного календаря в ЧикагоЄпископ Ярослав Габро українського обряду Римсько-католицької церкви був відсутній у своєму будинку в Оук-Парку, коли парафіяни прибули туди 20 січня 1968 року, щоб висловити протест проти змін, внесених до церковного календаря.

Люди українського походження марширують на Вестерн-авеню та Райс-авеню 13 жовтня 1963 року на згадку про 30-ту річницю Голодомору, голоду в Радянській Україні, який забрав життя мільйонів українців.Люди українського походження марширують на Вестерн-авеню та Райс-авеню 13 жовтня 1963 року на згадку про 30-ту річницю Голодомору, голоду в Радянській Україні, який забрав життя мільйонів українців.

Антирадянський протест українців у ЧикагоRuslana Zavadovych, 8, displays a sign citing infamous incidents in Ukrainian history, including the Chernobyl nuclear plant disaster and Holodomor, at a Daley Plaza rally on June 9, 1986. The anti-Soviet protest was sponsored by the Ukrainian Congress Committee.

Український археолог Борис Мозолевський зі скіфською золотою пектораллю, яку він відкрив у 1971 році.Золота пектораль — це нагрудна прикраса із суцільного золота IV століття до нашої ери. Її було знайдено в Товстій Могилі, стародавньому скіфському кургані на півдні України. Цей артефакт вважається однією з найважливіших археологічних знахідок 20 століття. Відкриття Мозолевського — рідкісний приклад мистецтва та впливового відкриття.

Амбіції українців. Стаття в New York Times 1917“Амбіції українців.” Спеціальна телеграма до The New York Times. 27 травня 1917. “ГААГА, 26 травня.— Берлінська Vossische Zeitung ( Фоссівська газета ) повідомляє: ‘Конгрес українців у Києві має особливе значення завдяки запевненню посла Джерарда представнику газети L’Ukraine, що Америка підтримає зусилля 40 000 000 українців у досягненні автономії.’ За місцевими оцінками, Zeitung випустила з уваги той факт, що українці прагнуть не лише автономії для тих, хто живе в Росії, а й союзу з русинами‑українцями, які перебувають під австрійським ярмом.”

Зіно Давідофф, відомий українсько-швейцарський тютюновий виробник та засновник люксового бренду DavidoffНа фотографії він стоїть перед своїм сигарним магазином у Женеві, Швейцарія. Батько Зіно Давідоффа, Анрі Давідофф, торговець тютюном, відкрив тютюновий магазин у Женеві в 1911 році після того, як родина втекла з України. Пізніше Зіно перейняв бізнес і відіграв важливу роль у його зростанні. Йому приписують кілька інновацій у сигарній індустрії, включаючи винахід настільного зволожувача. Під час Другої світової війни він придбав сигарний запас у Парижі, щоб захистити його від військ вторгнення, що закріпило його репутацію ключової фігури в європейській тютюновій торгівлі. Бренд Davidoff, який зараз належить Oettinger Davidoff AG, розширився за межі сигар і включив до нього низку предметів розкоші, таких як парфуми, шкіряні вироби та аксесуари.

Портрет американської скульпторки Луїзи Невельсон, зроблений відомим фотографом моди та портретистом Річардом Аведоном. Зображення було зроблено в Нью-Йорку в 1975 році.

Гурт New Order виступає наживо в Нью-Йорку в 1981 році в Українському національному доміНовий початок: Цей виступ був частиною першого туру New Order у США, що відбувся трохи більше ніж через рік після смерті вокаліста Joy Division Іана Кертіса. Він став вирішальним кроком у трансформації гурту та початком їхніх зусиль сформувати ідентичність, відмінну від попереднього колективу. Музична еволюція: Під час цього туру New Order вийшли за межі постпанкового звучання Joy Division, використовуючи синтезатори та пульсуючі ритми. У Нью-Йорку вони представили ранню, нереалізовану десятихвилинну версію Temptation, що зібрала захоплені відгуки й закріпила їхню репутацію лідерів постпанку. Відеозапис: Концерт — зіграний 1981 року в Нью-Йорку — зняв Майкл Шамберґ і згодом випустив на VHS під назвою Taras Shevchenko, зафіксувавши гурт у «сирій», перехідній фазі та створивши важливий документ їхньої ранньої кар’єри. Назва Українського національного дому — і портрет поета Тараса Шевченка за сценою — були помітно представлені, підкреслюючи культурний контекст майданчика в центрі Мангатта

Татарська дитяча школа

«Зміїний острів» Карло Боссолі.На картині зображено бурхливе море з кораблем, можливо, HMS Victory, та меншим судном біля острова. Острів, історично відомий як «Острів Ахіллеса», розташований у Чорному морі. Картина є твором мистецтва, що є суспільним надбанням.

Загальний вигляд СевастополяКарло Боссолі був італо-швейцарським художником, відомим своїми детальними пейзажами та батальними сценами. Робота зображує місто та гавань Севастополя, стратегічного чорноморського порту. Боссолі створив серію літографій на основі своїх подорожей Кримом у 1840-х роках. Зображення зображує Севастополь невдовзі після Кримської війни, яка завершилася в 1856 році, та показує руйнування від облоги, що тривала з жовтня 1854 року по вересень 1855 року.

Бахчисарай, колишня столиця Кримського ханстваНа картині зображено Бахчисарайський палац (також відомий як Ханський палац або Гансарай) – архітектурний комплекс XVI століття, який служив резиденцією низки кримських ханів. Побудований у 1532 році Сахібом I Гіреєм, він вважається єдиним збереженим зразком кримськотатарської палацової архітектури у світі. Палацовий комплекс був побудований у поєднанні османського, перського та італійського архітектурних стилів. Спочатку він включав мечеть, гарем, цвинтар, житлові приміщення та сади.

Татарський будинок у селі АлупкаКримськотатарський народ має багату культурну історію, в архітектурі якої помітний вплив ісламських та тюркських мотивів. Найяскравішим прикладом є Бахчисарайський палац, колишня столиця Кримського ханства. Цей палац, який служив політичним та культурним центром, є єдиним у світі збереженим зразком кримськотатарської палацової архітектури. Після анексії Криму так званою «російською федерацією» та подальших депортацій у 1944 році значна частина культурної спадщини кримських татар була знищена. Однак митці та активісти працюють над відродженням та збереженням кримськотатарського мистецтва та традицій.