Валентина Радзимовська: засновниця української школи фізіологів і біохіміківВалентина Радзимовська (1886–1953) — українська лікарка й науковиця, яка однією з перших у світі досліджувала вплив кислотно-лужного балансу на живі клітини та заклала підвалини української школи фізіологів і біохіміків. Професорка київських і львівських інституцій, учасниця визвольних змагань та громадсько-політичного життя, вона пройшла через арешт у справі «Спілки визволення України», нацистську окупацію, еміграцію до Німеччини та США. У її київському помешканні збиралися провідні діячі українського руху, а її наукові праці поєднали лабораторні експерименти з турботою про здоров’я дітей та хворих на туберкульоз. Портрет відтворює образ жінки, для якої наука, Україна і людська гідність були нероздільними.
Ольга Кобилянська разом з Лесьою Українкою ( Ларисою Косач )
Родина Кобилянських
Алла Горська під час подорожі Укаїною
Американські робітники
Козак Мамай
Веселка
Карусель
Жінка з дзеркалом.
Українці
На терасі.
П'ятдесятирічна жінка на Марсі.
Картина «Портрет мого дядька»
Спалахи
Іриси
Павич
Осінь. Вітер.
Лілії
Портрет Ольги Кравченко
Портрет Раїси Недашковської в образі Катерини Білокур
Первая любовь
Зелене (Майбутнє). Права частина триптиха «Мистецтво»
Світла душа. Пам'яті Алли Горської
Філіжанка кави. Олеся
Вишневий вітерНа картині зображено дві фігури в яскравому, візерунчастому антуражі, що характерно для зосередженості художника на повсякденному житті та українській культурі.
Збирання льону
Ой кум до куми залицявся
Літо
Осінь
Жіночий портрет
Міррофора
За книгою
Сад
Прибережний краєвид
Середземноморський пейзаж
Сукня Соні Делоне, вірш № 1329, 1923
Делегати Першої Всесоюзної конференції Асоціації пролетарських письменників СРСР, представники України та Білорусі.Зліва-направо, сидять: Микола Хвильовий, Сергій Пилипенко, Цішка Гартний, Адам Бабарека. Стоять: Григорій Епік, Міхась Чарот, Анатоль Вольний, Микола Христовий. Москва
Всі страчені до 1937, Хвильовий - покінчив життя самогубством.
Тарас Шевченко та казахський хлопчик граються з котомМалюнок сепією українського художника та поета Тараса Шевченка, створений між 1856 та 1857 роками. На творі зображено Шевченка на задньому плані, який спостерігає за казахським хлопчиком на передньому плані, який грається з котом. Малюнок був створений під час перебування Шевченка у засланні в Новопетровській фортеці (нині Форт Шевченко в Казахстані) на півострові Мангишлак. Протягом десяти років заслання йому офіційно забороняли писати чи малювати. Однак він таємно продовжував свою художню діяльність за підтримки дружніх місцевих жителів та друзів. Його направили до геологічної експедиції, яка дала йому можливість малювати. Малюнок знаходиться в колекції Національного музею Тараса Шевченка в Києві, Україна.
Єпископ-мученик Никита БудкаМинулого тижня в Римі відбулася презентація книги, присвячена виходу нової біографії першого українського греко-католицького єпископа Канади, блаженного Микити Будки. На презентації книги був присутній Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук, єпископ Парижа Борис Ґудзяк та єпископ Лондона Гліб Лончина.
Книга отця Афанасія Маквея «Божий мученик, свідок історії» була замовлена українськими єпископами Канади на відзначення 100-річчя прибуття єпископа Будки до Канади.
Єпископ Будка розпочав своє служіння в Канаді в 1912 році, безпосередньо перед початком Першої світової війни. Після 15 років перебування в Канаді він повернувся до рідної Галичини, що зараз є Україною. Під час радянської окупації України після Другої світової війни єпископа Будку було ув'язнено та депортовано до Казахстану, де він помер мученицькою смертю.