Валентина Радзимовська (1886–1953) — українська лікарка й науковиця, яка однією з перших у світі досліджувала вплив кислотно-лужного балансу на живі клітини та заклала підвалини української школи фізіологів і біохіміків. Професорка київських і львівських інституцій, учасниця визвольних змагань та громадсько-політичного життя, вона пройшла через арешт у справі «Спілки визволення України», нацистську окупацію, еміграцію до Німеччини та США. У її київському помешканні збиралися провідні діячі українського руху, а її наукові праці поєднали лабораторні експерименти з турботою про здоров’я дітей та хворих на туберкульоз. Портрет відтворює образ жінки, для якої наука, Україна і людська гідність були нероздільними.