English
    Взяти ранній доступ
    ПродуктПублічна оферта
    КомпаніяПро нас
    КонтактиInstagram
    Copyright© 2026
    Спроєктовано і побудовано ГО "Україна в Кольорі"
    Поточний статус: Публічна бета

    Микола Захарович Левченко

    Ориґінал: Права захищеноРеставрація: Права захищено
    5s
    Честахівський Григорій
    фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.
    фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів. Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції. І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики. Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.
    Молодиця Брустури
    Молодиця Брустури
    Гуцул в овечій шубі
    Гуцул в овечій шубі
    Портрет жінки
    Портрет жінки
    Василь Доманицький, історик, редактор, громадський та політичний діяч.
    Василь Доманицький, історик, редактор, громадський та політичний діяч.
    Портрет невідомої
    Портрет невідомої
    Одіозний Винниченко
    Одіозний Винниченко
    Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському
    Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському
    Старицький
    Старицький
    Фото Алли Горської, кінець 1940-х років, Одеса, Україна. Українське неофіційне видання.
    Фото Алли Горської, кінець 1940-х років, Одеса, Україна. Українське неофіційне видання.
    Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником Мілорадовичем
    Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.
    Портрет чоловіка
    Портрет чоловіка
    Портрет пані Морімото та її сина
    Портрет пані Морімото та її сина
    Старий і собака
    Старий і собака
    Портрет леді
    Портрет леді
    Портрет Марії Башкирцевої
    Портрет Марії Башкирцевоїприблизно 1870-х років
    Жіночий портрет
    Жіночий портрет
    За книгою
    За книгою
    Портрет жінки, що сидить обличчям до обличчя, з цигаркою в правій руці
    Портрет жінки, що сидить обличчям до обличчя, з цигаркою в правій руціМарі Башкирцева, «Портрет жінки, що сидить обличчям до обличчя, з цигаркою в правій руці», малюнок на папері, 24,5 x 18,5 см, Музей Орсе, робота зберігається в Музеї Лувру, © Фото: RMN-Grand Palais (Musée d’Orsay) / Мішель Уртадо
    Парасолька
    ПарасолькаМарія Башкирцева, «Парасолька», 1883, олія на полотні, 93 x 74 см, Російський музей, Санкт-Петербург, © Artepics / Alamy Stock Photos
    Портрет графині Діни де Тулуз-Лотрек
    Портрет графині Діни де Тулуз-ЛотрекМарі Башкирцефф, Портрет графині Діни де Тулуз-Лотрек, 1883, пастель, 61 x 50 см, музей д’Орсе, © Фото: RMN-Grand Palais (музей д’Орсе) / Ерве Левандовський
    Автопортрет з палітрою
    Автопортрет з палітроюМарія Башкирцева, «Автопортрет з палітрою», 1883, олія на полотні, 192 x 73 см, Музей витончених мистецтв Ніцци, © Колекція картинного мистецтва / Alamy Stock Photo
    Скорбота Навсіка
    Скорбота НавсікаМарі Башкірцефф, «Скорбота Навсікаї», бронзова скульптура, 83 x 23,7 x 23 см, Музей д'Орсе, © Фото: RMN-Grand Palais (Музей д'Орсе) / Ерве Левандовскі
    Бенк та компанія Марі Башкирцева До 1884 року
    Бенк та компанія Марі Башкирцева До 1884 рокуBenque & Cie, Марі Башкирцева, у білій сукні, стоїть зі складеними на животі руками, до 1884 року, аристотип (цитратний відбиток), нанесений на картон, 19,7 x 12,8 см, Музей Орсе © Усі права захищено – Фото Музей Орсе / RMN
    Читачка (Портрет Діни Бабаніної, двоюрідної сестри художниці)
    Читачка (Портрет Діни Бабаніної, двоюрідної сестри художниці)
    Портрет молодої жінки (1878)
    Портрет молодої жінки (1878)
    Портрет пані X (1884)
    Портрет пані X (1884)
    Невістка Марії Башкирцеф (1881)
    Невістка Марії Башкирцеф (1881)
    «Парижанка», портрет Ірми, модель в Академії Жуліана (1882)
    «Парижанка», портрет Ірми, модель в Академії Жуліана (1882)
    Портрет молодої жінки, що читає (1880)
    Портрет молодої жінки, що читає (1880)
    Футурист Давид Бурлюк
    Футурист Давид Бурлюк
    Давид Бурлюк в Японії
    Давид Бурлюк в Японії
    Про шаха Персії в Одесі
    Про шаха Персії в ОдесіШах Мохаммед Алі прибув до Одеси 10 вересня 1909 року, рятуючись від перської революції. Для проживання йому надали двоповерховий готичний палац Бржозовського на вул. Гоголя з 40 кімнатами; оренда становила 12 000 рублів на рік і сплачувалася не ним особисто. Легенда про «гарем шаха в Одесі» не підтверджується тогочасною пресою: ЗМІ детально висвітлювали його побут, але про гарем не писали. У 1911 році він таємно виїхав, намагаючись повернути престол, та зазнав поразки. Є згадки, що в 1912 році його коротко повернули до Одеси, однак уже в 1913-му колишнього правителя в місті не було, що суперечить пізнішим твердженням про від’їзд лише у 1920-му. Потрібні джерела (не Вікіпедія) щодо його подальших переміщень після 1913 року.
    Полковник У.С.С, Василь Вишиваний
    Полковник У.С.С, Василь Вишиваний
    Курінний С. Ґорук
    Курінний С. Ґорук
    Січові стрільці зв'язківці з німецьким радіотелеграфом "Телефункен"
    Січові стрільці зв'язківці з німецьким радіотелеграфом "Телефункен"
    Портрет Алли Горської
    Портрет Алли Горської
    Підняття прапора на Іводзімі
    Підняття прапора на ІводзіміМайкл Стренк — американський військовик українського походження, символ перемоги США у Другій світовій. Народився 10 листопада 1919 в Орябині (Пряшівщина), емігрував до США у 1920‑х; батько працював у шахтах Пенсильванії. Після школи (1937) служив у Цивільному корпусі охорони довкілля, працював на автострадах. У жовтні 1939 вступив до морської піхоти; брав участь у боях на островах Рассела та Бугенвілі (1942–1944). Командир відділення під час битви за Іодзіму висадився 19 лютого 1945 на Іото й підняв великий прапор на горі Сурібаті — фото Джо Розенталя «Підняття прапора на Іодзіма» стало іконою війни. До кінця березня троє з шести, зокрема Стренк, загинули (1 березня 1945). Похований в Арлінгтоні; Меморіал морської піхоти створено за мотивами фото. Нагороди: Бронзова Зірка (V), Пурпурне серце, подяки Президента, медалі Азійсько‑Тихоокеанської кампанії. У фільмі «Прапори наших батьків» його зіграв Беррі Пеппер. В Україні: міні‑скульптура в Ужгороді (2015), скульптура в Музеї становлення
    Український археолог Борис Мозолевський зі скіфською золотою пектораллю, яку він відкрив у 1971 році.
    Український археолог Борис Мозолевський зі скіфською золотою пектораллю, яку він відкрив у 1971 році.Золота пектораль — це нагрудна прикраса із суцільного золота IV століття до нашої ери. Її було знайдено в Товстій Могилі, стародавньому скіфському кургані на півдні України. Цей артефакт вважається однією з найважливіших археологічних знахідок 20 століття. Відкриття Мозолевського — рідкісний приклад мистецтва та впливового відкриття.