фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів.
Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції.
І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики.
Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.
Молодиця Брустури
Гуцул в овечій шубі
Портрет жінки
Василь Доманицький, історик, редактор, громадський та політичний діяч.
Портрет невідомої
Одіозний Винниченко
Група українських письменників, що зібрались у Полтаві на відкритті пам’ятника Котляревському
Старицький
Фото Алли Горської, кінець 1940-х років, Одеса, Україна. Українське неофіційне видання.
Живе відлуння козацької еліти: Георгій Нарбут у «Контусі» Параски Апостол з Келепом та полковником МілорадовичемНа фотографії Георгій Нарбут стоїть у козацькій залі музею Тарновського (нині кімната Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва), повністю занурений в історичний український образ. Він одягнений у кунтуш Параски Апостол, дочки гетьмана Данила Апостола, тримаючи в правій руці келеп, а праворуч від нього стоїть полковник Михайло «Гармата» Милорадович. Ця постановочна, але водночас документальна сцена показує Нарбута, який не просто вивчає артефакти козацької доби, а буквально носить їх, перетворюючи себе на живе втілення українського дворянсько-козацького минулого.
Читачка (Портрет Діни Бабаніної, двоюрідної сестри художниці)
Портрет молодої жінки (1878)
Портрет пані X (1884)
Невістка Марії Башкирцеф (1881)
«Парижанка», портрет Ірми, модель в Академії Жуліана (1882)
Портрет молодої жінки, що читає (1880)
Футурист Давид Бурлюк
Давид Бурлюк в Японії
Про шаха Персії в ОдесіШах Мохаммед Алі прибув до Одеси 10 вересня 1909 року, рятуючись від перської революції. Для проживання йому надали двоповерховий готичний палац Бржозовського на вул. Гоголя з 40 кімнатами; оренда становила 12 000 рублів на рік і сплачувалася не ним особисто. Легенда про «гарем шаха в Одесі» не підтверджується тогочасною пресою: ЗМІ детально висвітлювали його побут, але про гарем не писали. У 1911 році він таємно виїхав, намагаючись повернути престол, та зазнав поразки. Є згадки, що в 1912 році його коротко повернули до Одеси, однак уже в 1913-му колишнього правителя в місті не було, що суперечить пізнішим твердженням про від’їзд лише у 1920-му. Потрібні джерела (не Вікіпедія) щодо його подальших переміщень після 1913 року.
Полковник У.С.С, Василь Вишиваний
Курінний С. Ґорук
Січові стрільці зв'язківці з німецьким радіотелеграфом "Телефункен"
/667x1000/temp-openai/04988cec-451c-47b3-ae09-e5f194a051ba.jpg)
/674x1000/b41bf6a0-cccf-4136-b6db-3124666d0182-adae95cc.png)
