Open main menu
Пані Соломія Крушельницька, "Танець Вуалей", Театральний Костюм
Пані Соломія Крушельницька, "Танець Вуалей", Театральний Костюм
Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької
На зображенні:
Соломія Крушельницька
Авторське право ориґінала:
Права захищено
Авторське право реставрації:
Права захищено
Види Одеси. [Альбом]. Вид на Покровську церкву і Олександрівський проспект. Середина 1850-х.
Одеса. Вид, знятий з малої пристані. 1850-ті.
D’ap. nat. et lith. par F.Gross. Lith. de A. Braun à Odessa.
Одеса. Карантин. Середина 1850-х.
Мура Закревська
Авантюристка, подвійна агентка ОДПУ й англійської розвідки, графиня, баронеса, письменниця, дипломатка, крадійка сердець. Дивовижна жінка, якій вдалося прожити наче не одне, а одразу кілька життів. Й імен у неї кілька: Марія Бенкендорф, вона ж – Марія Будберґ, вона ж – Мура Закревська.
Василь Єрмилов
Портрет художниці Марґіт Сельської. 1930-ті. Автор фото Олександр Кшивоблоцький
Конкурсний проект Музею старожитностей і мистецтв. Головний фасад.
Іван Завадський
Народився 1780 року поблизу Гадяча на Полтавщині. Він був навколосвітнім і полярним мандрівником, картографом, гідрографом і збирачем природничих колекцій. Протягом 1819–1821 років обіймав посаду заступника капітана на військовому кораблі «Востокъ» (з рос. — «Схід»), який здійснив навколосвітнє плавання до Південного океану під час пошуку шляху на Південний полюс. Ця експедиція була однією з перших, що відкрили Антарктиду й острови поблизу неї: Південні Сандвічеві, Олександра I та Петра I. З часів радянської історіографії Івана Завадовського величають росіянином, як і Лисянського. Іван Завадовський. Фото з відкритих джерел. Один вулканічний острів назвали на честь Завадовського. 2016 року уряд Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів надрукував чотири поштові марки «Острів Завадовського». Також його іменем назвали ще один острів у Західному шельфовому льодовику поблизу Антарктиди. У кіноповісті Олександра Довженка «Антарктида» Іван Завадовський — один із головних персон
Епіфаній Дровняк
Никифор Дровняк (справжнє ім’я — Епіфаній Дровняк) — український художник-примітивіст лемківського походження, який народився 21 травня 1895 року в місті Криниця (тепер Криниця-Здруй, Польща) і помер 10 жовтня 1968 року в Фолюшi. Його життя було сповнене труднощів: він мав вади мовлення та слуху, жив у бідності й самотності, часто вважався психічно хворим. Незважаючи на це, Никифор створив понад 40 тисяч робіт, здебільшого акварельних, на папері, картоні, обкладинках зошитів та інших підручних матеріалах.   Його творчість охоплює автопортрети, пейзажі Криниці, зображення церков та міських панорам. У 1930-х роках його роботи були відкриті українським художником Романом Турином, який представив їх у Парижі, що принесло Никифору певне визнання серед художників. Проте справжнє визнання прийшло лише в 1960-х роках завдяки підтримці польського художника Маріана Влосінського, який організував виставки його робіт у Варшаві та інших містах.  Після смерті Никифора його спадщина була збереже
Бізони