Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918

Обкладинка книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі», 1930-тіОбкладинка поетичної книжки Івана Ірлявського «Голос срібної землі» (Прага, 1930-ті): дівчина в народному вбранні простягає руки до сонця на тлі дерев'яної церкви.

Ольга та Микита Шаповали. Прага, 1922Студійний портрет Микити Шаповала та його дружини Ольги в зимовому одязі: хутряні шапки, муфта, пенсне в Ольги. Прага, 1922 рік — рік, коли Шаповал заснував Український громадський комітет у ЧСР. З фондів ЦДАВО України.

Августин Волошин серед людейАвгустин Волошин у капелюсі й пальті серед натовпу молодих людей. Кінець 1930-х — початок 1940-х; подію не встановлено.

Августин Волошин у садуЛітній Августин Волошин із ціпком стоїть на стежці в саду. Імовірно, празький період (1939–1945).

Оксана Лятуринська, портретПортрет Оксани Лятуринської в светрі, репродукція з видання з підписом «Оксана Лятуринська (1902—1970)». Міжвоєнна доба.

Група на оглядовому майданчикуГрупа молоді позує на кам'яному оглядовому майданчику. Фото з кола празької української еміграції, пов'язане з Оксаною Лятуринською. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Празька еміграція на прогулянціГрупа молодих людей на скелястому схилі під час прогулянки. Фото з кола української еміграції в Празі, де жила Оксана Лятуринська. Міжвоєнна доба; склад не встановлено.

Оксана Лятуринська біля скульптурного бюстаОксана Лятуринська поруч зі скульптурним бюстом вусатого чоловіка, імовірно її портретом Тараса Шевченка. Скульпторка створювала портрети Шевченка, Петлюри й Коновальця.

Оксана Лятуринська в скульптурній майстерніГрупа студентів-скульпторів у робочих халатах біля гіпсової скульптури. Угорі ліворуч — жінка, що працює над фігурою; імовірно, Оксана Лятуринська, яка вчилася скульптури в Празі. 1930-ті роки.

Родина біля будинку з велосипедами й кіньмиРодина й гості біля дерев'яного будинку: велосипеди, кінь з повозкою, діти на ганку. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Родина на ганку будинкуВелика родина сидить на сходах ганку з різьбленими перилами. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових, початок XX століття. Склад не встановлено. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Родинне фото під портретомЖінки й діти родини сидять під великим портретом бородатого чоловіка. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових, кінець XIX століття. Склад не встановлено. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Ніна Олександрівна Ліндфорс у дитинствіМаленька Ніна Олександрівна Ліндфорс у світлій сукні й капелюшку. Родина Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. Початок XX століття. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Групове фото з Ольгою ЛіндфорсВелике групове фото в саду: жінки в білих сукнях сидять у першому ряду, чоловіки стоять позаду. Серед присутніх — Ольга Ліндфорс з родини Софії Русової. Початок XX століття. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Старий дерев'яний будинок із балкономДерев'яний будинок із мезоніном і балконом серед саду. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових; імовірно, одна з родинних садиб. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Микола і Борис Камінери у військовій форміДвоє молодих чоловіків у шинелях і кашкетах — сини Ольги Олександрівни (з родини Ліндфорсів) і Бориса Камінера, Микола і Борис. Імовірно, роки Першої світової війни. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Катерина Олександрівна ЛіндфорсСтудійний портрет Катерини Олександрівни Ліндфорс (1876–1947) з родини Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. Час і місце зйомки невідомі. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Групове фото з колом Софії РусовоїГрупове фото чоловіків і жінок у саду біля стіни, обвитої плющем. Зберігається в історичному фотоальбомі Благодійного фонду імені Софії Русової. Подію, дату і склад не встановлено.

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Кулець. Жінка, до 1940Жіночий портрет роботи Івана Кульця (Jan Kulec), українського художника з Галичини, який після Першої світової війни залишився в Празі. Кулець викладав у Студії пластичного мистецтва в Празі; 1932 року студію оформили на його ім'я. Картину датують часом до 1940 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Генерал Юрій Тютюнник, 1920Генерал Юрій Тютюнник, 1920 рік. У листопаді 1921 року він командував Повстанською армією УНР у Другому зимовому поході. Джерело: Wikimedia Commons.

Учасники Другого зимового походу в Каліші, 1921Група учасників Другого зимового походу в таборі інтернованих вояків Армії УНР у Каліші, восени 1921 року, перед виходом в Україну. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.

Іван Мазепа серед своїх добрих справПанегірична гравюра-теза, яку архідиякон київського Софійського монастиря Іван Мигура присвятив гетьманові Іванові Мазепі. Аркуш поділено на три яруси. Угорі, на хмарах, — київські храми, збудовані й відновлені коштом гетьмана, а поміж ними ротонда із сімома колонами як образ Премудрості та семи вільних наук; нижче стоять постаті святих. У середньому ярусі Мазепа зображений у лицарських обладунках із гетьманською булавою, оточений жіночими алегоричними постатями чеснот і наук; одна з них тримає розгорнуту книгу з його іменем. Унизу два путті спираються на військові трофеї — гармату, барабани, зброю та прапори, — а поміж ними герб Курч і девізи HUIC OMNIS та STAT GLORIA FERRO. Латинська присвята в картуші починається словами «PRINCEPS ECCLESIARVM TRIVMPHANS SANCTA SOPHIA…», титулує Мазепу кавалером орденів святого Андрія та Білого Орла й датована «Kijov 8br 12» — Київ, 12 жовтня. Мигура підписався як «IOANNES MIGVRA, Orientalis Metropolis Kijoviensis Archi-Diaconus». Аркуш датують 1706 роком, хоча частина дослідників пов'язує його з приїздом Мазепи до Києва 12 жовтня 1705 року. Після анафеми 1708 року зображення гетьмана нищили за наказом Петра I — ця гравюра належить до кількох прижиттєвих, що вціліли.

Акт проголошення Незалежності України, 24 серпня 1991Аркуш із текстом Акта перед мікрофонами. Папір просвічується, і заголовок «АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ» читається дзеркально — з того боку, з якого його бачила зала, а не той, хто читав. Автор тексту Акта — Левко Лукʼяненко, для якого 24 серпня було ще й днем народження.

П. Г. Тичина на відпочинку в ГолосієвіФотографія Павла Григоровича Тичини під час відпочинку в Голосієві (м. Київ). Поет спочиває на покривалі, розстеленому на траві під деревом на березі водойми; поруч — розкрита валіза. 18 червня 1933 року.

Ілля Ріпин із хором, що виступав для нього, біля вілли «Пенати» в КуоккаліАрхівне фото 1929 року: Ілля Ріпин разом із хором у народних строях, що виступав для нього перед його віллою «Пенати» в Куоккалі. Зі збірки Національної галереї Фінляндії (архівні колекції); автор знімка невідомий; public domain.

Марія Примаченко за роботою у вишиванціЧорно-білий портрет Марії Примаченко за роботою у своїй майстерні. Художниця у темній хустці, у вишитій блузі з густим квітковим орнаментом на грудях та рукавах, тримає у правій руці пензлі. Перед нею на столі — банки з фарбами. На задньому плані — рослинні розписи на стінах її дому-майстерні в с. Болотня на Київщині. Ймовірно 1940-50-ті роки.

Наталія Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» О. КорнійчукаТеатральний студійний знімок Наталії Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» Олександра Корнійчука: у білій вишитій сорочці з рослинним візерунком, з намистом і круглими сережками, біла хустка зав'язана за головою. Усмішка, руки складені на грудях. Унизу — друкований підпис: «Н. УЖВІЙ — Ковшик "Калиновий гай" О. Корнійчука». Зйомка періоду активної роботи в Київському театрі імені Івана Франка.

Марія Примаченко — портрет з медаллю у вишиванціПоясний портрет літньої Марії Примаченко: у білій хустці, зав'язаній під підборіддям, та у вишитій сорочці з насиченим рослинним візерунком — соняхи й виткі стебла на грудях і рукавах. На грудях — медаль на стрічці, ймовірно нагорода Шевченківської премії або заслуженого діяча мистецтв УРСР. Сидить, спершись передпліччям на стіл.

Олена Пчілка в юності — студійний портретСтудійний поясний портрет молодої Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач): у білій вишитій сорочці з ажурним візерунком та темному жилеті з дрібним квітковим орнаментом, з кількома рядами намиста на шиї. Поза півповоротна, рука з квіткою спирається на камінний цоколь. Тло — студійна декорація.

Людмила Драгоманова у хустці й намистіСтудійний портрет молодої Людмили Драгоманової: у білій хустці зав'язаній за класичним українським звичаєм, у вишитій сорочці з ажурним візерунком на рукавах і темному жилеті з дрібним квітковим візерунком. На шиї — кілька низок намиста, серед них дукачі та натільний хрестик. У вусі — сережка з підвісками.

Леся Українка у віночку з квітівСтудійний портрет молодої Лесі Українки у віночку з польових квітів і темною стрічкою, з довгою косою через плече, у вишитій сорочці та темному корсеті, з кількома рядами намиста. Один із канонічних знімків поетки в українському строю періоду її ранньої творчості.

Леся Українка в юності з квітамиСтудійний портрет молодої Лесі Українки: у темній вишитій блузі з густим квітковим візерунком та широкими білими рукавами з геометричною ажурною вишивкою, з намистом і вишитою стрічкою на шиї. Спирається лівою рукою на студійний п'єдестал, біля якого лежить букет польових квітів. Один із найвідоміших знімків молодої поетки.