Старий дерев'яний будинок із балконом

Родина біля будинку з велосипедами й кіньмиРодина й гості біля дерев'яного будинку: велосипеди, кінь з повозкою, діти на ганку. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Родина на ганку будинкуВелика родина сидить на сходах ганку з різьбленими перилами. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових, початок XX століття. Склад не встановлено. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Родинне фото під портретомЖінки й діти родини сидять під великим портретом бородатого чоловіка. Фото з родинного архіву Ліндфорсів–Русових, кінець XIX століття. Склад не встановлено. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Ніна Олександрівна Ліндфорс у дитинствіМаленька Ніна Олександрівна Ліндфорс у світлій сукні й капелюшку. Родина Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. Початок XX століття. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Групове фото з Ольгою ЛіндфорсВелике групове фото в саду: жінки в білих сукнях сидять у першому ряду, чоловіки стоять позаду. Серед присутніх — Ольга Ліндфорс з родини Софії Русової. Початок XX століття. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Микола і Борис Камінери у військовій форміДвоє молодих чоловіків у шинелях і кашкетах — сини Ольги Олександрівни (з родини Ліндфорсів) і Бориса Камінера, Микола і Борис. Імовірно, роки Першої світової війни. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Олександр Олександрович Ліндфорс у Монголії, 1963Олександр Олександрович Ліндфорс (1917–1994, другий зліва) з товаришами в юрті. Монголія, 1963 рік. Представник родини Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Катерина Олександрівна ЛіндфорсСтудійний портрет Катерини Олександрівни Ліндфорс (1876–1947) з родини Ліндфорсів, з якої походила Софія Русова. Час і місце зйомки невідомі. З архіву Благодійного фонду імені Софії Русової.

Групове фото з колом Софії РусовоїГрупове фото чоловіків і жінок у саду біля стіни, обвитої плющем. Зберігається в історичному фотоальбомі Благодійного фонду імені Софії Русової. Подію, дату і склад не встановлено.

Софія Русова у плетеному крісліСофія Русова сидить у плетеному кріслі біля будинку з віконницями. Фото з архіву Благодійного фонду імені Софії Русової. Дату і місце не встановлено; імовірно, празький період (1920–1930-ті).

Іван Зілинський, портретПортрет мовознавця й дослідника лемківських говірок Івана Зілинського. Після Другої світової війни він залишився в Празі професором української та білоруської мов Карлового університету й помер у Празі 1952 року. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Федір Стешко, 1920Портрет музикознавця й полковника Армії УНР Федора Стешка, 1920 рік. 1922 року Стешко переїхав до Праги у звʼязку зі створенням Українського вільного університету й завідував кафедрою історії музики Інституту Драгоманова. Джерело: Wikimedia Commons.

Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918Українська делегація на мирних переговорах з РРФСР, 1918 рік. Сидять (зліва направо): Слівінський, Шелухін, Дорошенко, Ейхельман; стоять Білінський і Мішковський. Сергій Шелухін очолював делегацію; пізніше він жив у Празі, а Отто Ейхельман викладав в Українському вільному університеті. Фото з журналу «Око»; джерело: Wikimedia Commons.

Сергій Шелухін, 1918Портрет юриста й дипломата Сергія Шелухіна, 1918 рік — час, коли він був міністром судових справ УНР і очолював українську делегацію на переговорах з РРФСР. На еміграції Шелухін жив у Празі, очолював Український комітет у Чехословаччині й помер у Празі 1938 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Олександр Колесса, 1937Портрет літературознавця й мовознавця Олександра Колесси, 24 травня 1937 року. З 1921 року Колесса жив у Празі; як перший ректор Українського вільного університету в Празі він відкрив його інавгураційною лекцією 23 жовтня 1921 року. Джерело: Wikimedia Commons.

Оксана ЛятуринськаПортрет поетки й скульпторки Оксани Лятуринської. З 1924 року вона жила в Празі, навчалася в Українській студії пластичного мистецтва, а тут вийшли її збірки «Гусла» (1938) і «Княжа емаль» (1941). Дата знімка точно не відома. Джерело: Wikimedia Commons.

Августин Волошин, портретПортрет Августина Волошина — греко-католицького священника, прем'єра автономного уряду й президента Карпатської України. Після угорської окупації 1939 року він жив у Празі й працював в Українському вільному університеті; у травні 1945 року його заарештували в Празі. Дата знімка невідома. Джерело: Wikimedia Commons.

Софія Русова, 1934Софія Русова 1934 року, у празький період її життя. З 1923 року вона жила в Празі, викладала педагогіку в Інституті Драгоманова й очолювала Національну раду українських жінок. Джерело: Wikimedia Commons.

Генерал Юрій Тютюнник, 1920Генерал Юрій Тютюнник, 1920 рік. У листопаді 1921 року він командував Повстанською армією УНР у Другому зимовому поході. Джерело: Wikimedia Commons.

Учасники Другого зимового походу в Каліші, 1921Група учасників Другого зимового походу в таборі інтернованих вояків Армії УНР у Каліші, восени 1921 року, перед виходом в Україну. Джерело: Wikimedia Commons.

Микита Шаповал, 1920-тіПортрет Микити Шаповала, члена Центральної Ради та одного з провідників української еміграції в Чехословаччині. Знімок датують 1920-ми роками, коли Шаповал у Празі очолював Український громадський комітет, який заснував Українську господарську академію в Подєбрадах. Джерело: Wikimedia Commons.

Ілля Ріпин із хором, що виступав для нього, біля вілли «Пенати» в КуоккаліАрхівне фото 1929 року: Ілля Ріпин разом із хором у народних строях, що виступав для нього перед його віллою «Пенати» в Куоккалі. Зі збірки Національної галереї Фінляндії (архівні колекції); автор знімка невідомий; public domain.

Марія Примаченко за роботою у вишиванціЧорно-білий портрет Марії Примаченко за роботою у своїй майстерні. Художниця у темній хустці, у вишитій блузі з густим квітковим орнаментом на грудях та рукавах, тримає у правій руці пензлі. Перед нею на столі — банки з фарбами. На задньому плані — рослинні розписи на стінах її дому-майстерні в с. Болотня на Київщині. Ймовірно 1940-50-ті роки.

Наталія Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» О. КорнійчукаТеатральний студійний знімок Наталії Ужвій у ролі Ковшик у виставі «Калиновий гай» Олександра Корнійчука: у білій вишитій сорочці з рослинним візерунком, з намистом і круглими сережками, біла хустка зав'язана за головою. Усмішка, руки складені на грудях. Унизу — друкований підпис: «Н. УЖВІЙ — Ковшик "Калиновий гай" О. Корнійчука». Зйомка періоду активної роботи в Київському театрі імені Івана Франка.

Марія Примаченко — портрет з медаллю у вишиванціПоясний портрет літньої Марії Примаченко: у білій хустці, зав'язаній під підборіддям, та у вишитій сорочці з насиченим рослинним візерунком — соняхи й виткі стебла на грудях і рукавах. На грудях — медаль на стрічці, ймовірно нагорода Шевченківської премії або заслуженого діяча мистецтв УРСР. Сидить, спершись передпліччям на стіл.

Олена Пчілка в юності — студійний портретСтудійний поясний портрет молодої Олени Пчілки (Ольги Драгоманової-Косач): у білій вишитій сорочці з ажурним візерунком та темному жилеті з дрібним квітковим орнаментом, з кількома рядами намиста на шиї. Поза півповоротна, рука з квіткою спирається на камінний цоколь. Тло — студійна декорація.

Людмила Драгоманова у хустці й намистіСтудійний портрет молодої Людмили Драгоманової: у білій хустці зав'язаній за класичним українським звичаєм, у вишитій сорочці з ажурним візерунком на рукавах і темному жилеті з дрібним квітковим візерунком. На шиї — кілька низок намиста, серед них дукачі та натільний хрестик. У вусі — сережка з підвісками.

Леся Українка у віночку з квітівСтудійний портрет молодої Лесі Українки у віночку з польових квітів і темною стрічкою, з довгою косою через плече, у вишитій сорочці та темному корсеті, з кількома рядами намиста. Один із канонічних знімків поетки в українському строю періоду її ранньої творчості.

Леся Українка в юності з квітамиСтудійний портрет молодої Лесі Українки: у темній вишитій блузі з густим квітковим візерунком та широкими білими рукавами з геометричною ажурною вишивкою, з намистом і вишитою стрічкою на шиї. Спирається лівою рукою на студійний п'єдестал, біля якого лежить букет польових квітів. Один із найвідоміших знімків молодої поетки.

Соломія Крушельницька — профіль з косою у вишиванціСепійний профільний портрет Соломії Крушельницької: довга коса перекинута через плече, на голові — вишита стрічка з геометричним орнаментом, вишита сорочка з густим візерунком на грудях, намисто. На задньому плані видніється контур будівлі. Знімок раннього періоду її кар'єри.

Соломія Крушельницька — підписаний повноростовий портретСтудійний повноростовий портрет оперної співачки Соломії Крушельницької у багатошаровому українському строї: вишита сорочка з геометричним візерунком, темна камізеля, святковий фартух із орнаментом, віночок із квітами, намисто. Стоїть поряд із дерев'яним тином у студійному інтер'єрі. У нижній частині — авторський підпис «Соломея Крушельницька».

Марія Заньковецька — кабінетний портрет у вишиванціСтудійний кабінетний портрет акторки Марії Заньковецької: у вишитій блузі з пишними рукавами, темному жилеті, головному уборі з квітами та з намистом. Легка усмішка, профіль повернутий до глядача. Знімок періоду активної сценічної діяльності в українських трупах.

Катерина Білокур — поясний портрет у вишиванціПоясний портрет Катерини Білокур у профіль: художниця в білій вишитій блузі з ажурним візерунком і темному жилеті, з намистом, серед зелені саду. Фото середини життя.

Катерина Білокур біля мольберта в садуКатерина Білокур пише квітковий натюрморт із соняшниками на мольберті серед свого саду в Богданівці. Художниця у темному жилеті поверх вишитої блузи та картатій спідниці. Один з найвідоміших побутових знімків її творчого процесу.

Листівка-портрет: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці», ~1915Сепійна патріотична листівка-портрет Олени Степанів періоду Першої світової війни. У верхній частині — друкований український напис: «Хорунжа Олена Степанівна. Українські Січові Стрільці.» Зображена у формі УСС: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з вишитим коміром, на грудях — нагороди: ліворуч (для глядача) — срібна медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, отримана 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії; праворуч — нагрудний знак Українських Січових Стрільців. Імовірно видана у Львові ~1915 року для патріотичних потреб. Оригінал зберігається у Музеї військової історії (Heeresgeschichtliches Museum) у Відні, інв. № 2010_42_738_104.

Студійний портрет Олени Степанів зі шаблею та відзнакою на рукаві, у формі УСС, ~1914–1915Студійний повноростовий портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами, високі шнуровані чоботи. Стійка зі схрещеними на грудях руками; права рука спирається на офіцерську шаблю, поставлену вертикально на підлогу. На лівому рукаві видно стрічку відзнаки — ймовірно срібну медаль «За хоробрість» Австро-Угорської монархії, якою її нагородили 10 листопада 1914 року за участь у Карпатській кампанії. Тло — студійна штора праворуч, ліворуч — плетене крісло. У правому нижньому куті — підпис фотоательє.

Повноростовий студійний портрет Олени Степанів зі шаблею, у формі УСС, ~1914–1915Повноростовий студійний портрет Олени Степанів у формі Українських Січових Стрільців: мазепинка з кокардою, гімнастьорка з нагрудною кишенею, бриджі з гетрами та чоботами. У правій руці — офіцерська шабля. Тло — мальована студійна задня сцена з балюстрадою та парковою архітектурою. Імовірно зроблено у Львові у 1914–1915 роках, у період її активної служби в УСС до полону російськими військами у травні 1915 року.

Студійний портрет Хорунжої УСС Олени Степанів, ~1914–1915Студійний портрет Олени Степанів у формі Хорунжої Українських Січових Стрільців (УСС). На петлицях — восьмикутна зірка офіцерського складу УСС, на кашкеті-мазепинці — центральна кокарда. Комір гімнастьорки оздоблений українським вишитим орнаментом. Фото зроблене ймовірно у Львові у період активної служби (1914–1915), до її полону російськими військами у травні 1915 року біля Болехова.

Поштова марка з зображенням Олени СтепанівПоштова марка з зображенням Олени Степанів — частина серії, присвяченої видатним українкам та діячкам Українських Січових Стрільців.

Старшини УСС на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович, Софія ГалечкоСтаршини Українських Січових Стрільців на горі Маківка: Зенон Носковський, Олена Степанів, Іван Чмола, Осип Яримович та Софія Галечко. Гора Маківка (Сколівські Бескиди, Карпати) — місце битви УСС з російськими військами квітень–травень 1915 року, в якій Олена Степанів брала участь і за яку отримала срібну медаль «За хоробрість».