Михайло БуділовськийЧикаго

Пропозиція щодо блоку 37, Чикаго, Іллінойс, вид з площі Дейлі

Блок 37, земельна ділянка в самому серці чиказької Луп-стріт, що межує з вулицями Стейт, Рендолф, Дірборн та Вашингтон, роками простоює без діла, незважаючи на численні ідеї щодо будівництва нових будівель. Реконструкцію кварталу спочатку задумав мер Річард Дж. Дейлі в 1970-х роках, щоб перетворити місце старих, низькоповерхових будівель на нові та більші будівлі з більш інтенсивним використанням, що відповідатимуть центру міста. Протягом багатьох років ця ділянка була об'єктом кількох невдалих спроб забудови. Архітектор Гельмут Ян, який працював у спільному девелоперському підприємстві FJV, підготував кілька проектів для цієї ділянки між 1983 і 1987 роками. Усі ці плани передбачали гігантський атріум, який би забезпечував безперервний рух пішоходів по всьому кварталу. Нездатність забудовників забезпечити основного орендаря для забудови, а також затримки з боку міста та погіршення економічної ситуації, призвели до занепаду проекту.

Автор:Місце: ЧикагоОриґінал: Права захищено

Північно-західна термінальна вежа, Чикаго, Іллінойс, аксонометричнийХоча Північно-західний атріум-центр (нині Citigroup Center) зустрічається з вулицею як прохолодний, відбиваючий водоспад зі скла, це пишне архітектурне зображення показує, як будівля вибухає з фундаменту, оголюючи складну програму своєї основи. Вилучена з безладного міського середовища, споруда ніби ширяє в абстрактній сітці, що є прикладом творчого дослідження Гельмутом Яном мотивів, матеріалів та стилю високотехнологічної постмодерністської архітектури. Однак, на відміну від важкої механіки інших дизайнерів, що працюють у цьому напрямку, роботи Яна виявляють нотку ностальгії за витонченими якостями промислової архітектури минулого. Його Північно-західний центр поєднує сучасний дзеркальний скляний фасад з вигинами та артикуляцією, що нагадують інтер'єри в стилі ар-деко та залізо-скляні депо 19-го століття, що є доречним посиланням на цей сучасний транспортний вузол.

Пропозиція щодо Блоку 37, Чикаго, Іллінойс, ПерспективаБлок 37, земельна ділянка в самому серці чиказької Луп-стріт, що межує з вулицями Стейт, Рендолф, Дірборн та Вашингтон, роками простоює без діла, незважаючи на численні ідеї щодо будівництва нових будівель. Реконструкцію кварталу спочатку задумав мер Річард Дж. Дейлі в 1970-х роках, щоб перетворити місце старих, низькоповерхових будівель на нові та більші будівлі з більш інтенсивним використанням, що відповідатимуть центру міста. Протягом багатьох років ця ділянка була об'єктом кількох невдалих спроб забудови. Архітектор Гельмут Ян, який працював у спільному девелоперському підприємстві FJV, підготував кілька проектів для цієї ділянки між 1983 і 1987 роками. Усі ці плани передбачали гігантський атріум, який би забезпечував безперервний рух пішоходів по всьому кварталу. Нездатність забудовників забезпечити основного орендаря для забудови, а також затримки з боку міста та погіршення економічної ситуації, призвели до занепаду проекту.

Сільські будинки в Україні кінця 1800-х або початку 1900-х років

Бетонний рельєф на сходах в інтер'єрі санаторію "Дніпро" (нині відомого як "Дружба") у Євпаторії, Крим.Твір мистецтва був створений українським художником Ернестом Котковим на початку 1980-х років.

Піонер сучасної архітектури в Бразилії з України - Григорій ВарчавчикУкраїнсько-бразильський архітектор, якого вважають піонером сучасної архітектури в Бразилії. Ця чорно-біла фотографія показує його, як він дивиться крізь крихітну камеру на штативі. У 1920-х і 1930-х роках Варчавчик був визначною фігурою бразильського модерністського руху.

Будинок Barão de Limeira, спроектований українсько-бразильським архітектором Грегорі Варчавчиком у 1939 році.Будівля також відома як Edifício Mina Klabin, названа на честь дружини Варчавчика, Міни Клабін. Розташована в Сан-Паулу, Бразилія, будівля є прикладом бразильської модерністської архітектури, яка отримала міжнародне визнання за своє унікальне поєднання європейських ідей з місцевим кліматом і сильну увагу до інноваційного використання бетону. Варчавчика вважають піонером сучасної архітектури в Бразилії, серед інших його визначних робіт - Casa da Rua Santa Cruz, яка вважається першою модерністською резиденцією в країні.

Школа Шевченка (школа Шевченка). Віта. Канада. 1921. Осередок

Види Одеси. [Альбом]. Вид на Покровську церкву і Олександрівський проспект. Середина 1850-х.

Одеса. Бульвар. Пам’ятник герцогу Рішельє. Кінець 1870-х.

Одеса. Вид, знятий з малої пристані. 1850-ті.D’ap. nat. et lith. par F.Gross. Lith. de A. Braun à Odessa.

Одеса. Карантин. Середина 1850-х.

Конкурсний проект Музею старожитностей і мистецтв. Головний фасад.

Верховина 12

Верховина 11

Вілла Башкирцевих у НіцціЗ 1871 по 1877 рік вілла родини Башкирцевих у Ніцці стала місцем формування амбіцій Марії. Тут, захоплена світським життям, вона наполегливо займалася з приватними викладачами, розвиваючи свої таланти та прагнення до слави. Сьогодні Ніцца вшановує її пам’ять назвою вулиці на її честь та постійною експозицією її робіт у Музеї витончених мистецтв.

Замок Тадеуша Грабянки на Поділлі, малюнок з натури Наполеона Леди

Кременчуцький міст

Культурним центром континента на прикінці 19 сторіччя був КиївНа прикінці 19 сторіччя Київ можна було вважати культурним центром континенту, в якому зустрічались східні та західні цивілазації.

Вирує життя в старому КиївНе дивно що на прикінці 19 сторіччя в Україні жила мало не половина всіх Євреїв світу. Туди стікалися культури всії країн на континенті і це було дуже вигідним для ведення бізнесу.